7 грудня своє професійне свято відзначають працівники органів місцевого самоврядування. На них покладена важлива місія – представляти інтереси жителів територіальних громад у вирішенні найскладніших життєвих 
питань та підвищувати рівень їх життя. І перша скрипка в цьому процесі належить депутатам, які працюють над створенням програмних документів з утримання і розвитку територій, виходячи з законодавчої бази. Напередодні свята редакція «ТС» поспілкувалася з депутатом Смолінської об’єднаної громади Віктором Юрченком, за плечима якого солідний досвід роботи в радах.
– Вікторе Федоровичу, знаємо, що Ви неодноразово представляли інтереси громади у складі як селищної, так і районної рад. Який Ваш досвід депутатства?
– Перше своє посвідчення депутата Смолінської селищної ради отримав 19 червня 1977 року . На той час кандидатів у депутати делегували колективи підприємств. Мене як молодого робочого обрали від Рудоуправління №3. З того часу і до 2010 року обирався до місцевої Смолінської селищної ради кожного скликання. З 2010 року тричі був обраний до Маловисківської районної ради, де і працював дотепер. На останніх виборах обраний депутатом Смолінської об’єднаної громади.
– Чому виникло бажання взятися за громадську роботу, адже сумлінне її виконання забирає чимало часу?
– У далекому 1977 році було не скільки бажання, а більше згода на таку громадську роботу, дещо нову для мене. До того брав участь у виборних органах в армійських підрозділах і трудових колективах. Розуміння депутатської роботи прийшло пізніше, в ході роботи в комісіях із законності та депутатської етики, бюджетній, будівництва та архітектури тощо. Кілька скликань довелось виконувати обов’язки заступника голови селищної ради. На той час штатної посади заступника в Смоліному не було. Вона з’явилася значно пізніше. Тому крім питань, покладених на заступника, виконував обов’язки голови за його відсутності. Ми були молоді, енергійні, не рахувалися з особистим часом. Згодом це все перетворилось на спосіб життя. Просто стаєш заточеним цілодобово на допомогу людям, вирішення питань, вплив на процеси, що відбуваються в селищі та на підприємстві. Тішить думка, що в Смоліному щось розвивалося, відбувалося, будувалося не без твоєї участі, твоїх ідей, порад.
– Що для вас сьогодні бути депутатом?
– Зараз перебуваю у такому стані, що неважливо, чи ти депутат, чи ні, чи вирішення проблемних питань у твоїй компетенції. Люди звертаються, треба допомагати; щось створюється на території громади – треба впливати, а особливо – не дати зруйнувати те, чого вдалося створити, досягти.
– Вікторе Федоровичу, як Ви оцінюєте нинішній склад ради, у якій будете працювати? Як показує час, склад Верховної Ради вже двічі кардинально змінився, втім суспільство змін не відчуло, на жаль. Чи є відмінності між різними скликаннями депутатів місцевих рад, наприклад, Смолінської? Зміни у який бік відбуваються в законотворчих органах на місцевому рівні?
– В ході ротації депутатського корпусу в місцевих радах зміни звісно відбуваються. По-перше, депутати, що залишилися на наступне скликання, як правило, стають основою, кістяком нового колективу. Вони передають колегам напрацьовані традиції – не розсівати енергію на непотрібні дебати, уникати емоцій, далеких від конструктиву. Змінювалася структура селищної ради тільки в кращу сторону. Що стосується районної ради, вдалося не допустити сповзання в міжпартійні інтриги. Досягнуто конкретної колективної згоди, роботи, і депутати ніколи вузькопартійні інтереси не ставили на заваді при прийнятті рішень В усіх скликаннях районної ради складалося так, що головою ради ставав представник від партії більшості, а заступника вибирали від протилежної сили. Наступного скликання, так відбувалося, що голова з заступником мінялися ролями. І це ніяким чином не шкодило роботі.
– Яку оцінку, якщо це коректно, можете дати минулому складу ради, у якій працювали? Що треба міняти?
– Останнє скликання Маловисківської районної ради можу оцінити позитивно. Ефективно використовувались бюджетні кошти, ресурси. Багато чого зроблено на покращення території сіл і міста Мала Виска, соціальної сфери та інше. У 2020 року після виборів Маловисківський район, на жаль, розформовано, він увійшов до складу Новоукраїнського району. Негативним чинником вважаю необхідність кандидатів іти на вибори за партійними списками. Це ставить у нерівні умови громадян. Є ризик впливу партійних структур на діяльність депутатів.
– Чи часто доводиться голосувати проти на засіданнях ради? І що це за питання?
– Інколи доводиться, але не дуже часто. Як правило, спірні питання і думки розв’язуються на засіданнях комісій. На сесію виносяться вже обговорені і погоджені проєкти рішень, при конструктивній роботі це не проблема. Головне – якість підготовки питань.
– З якими питаннями найчастіше люди звертаються до народних обранців?
– На рівні селища найчастіше громадяни звертаються з питань благоустрою їх будинків, територій. Є звернення щодо матеріальної допомоги дітям із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, старим та одиноким людям, щодо стану медобслуговування, роботи приміського автобусного сполучення, стану доріг, благоустрою місць відпочинку, звертаються по допомогу з житлом. Питань дуже багато, всі важко перерахувати – це все, чим щодня живе громада. Хочеться зазначити постійну нестачу коштів на утримання структури селища через недосконале законодавство. Останнім часом, зі створенням об’єднаних територіальних громад, фінансування значно покращилося. Надходження в бюджет залишаються в розпорядженні громади. Але потрібно ще багато чого вдосконалювати на законодавчому рівні.
– З яким пакетом завдань ідете працювати у раду нового скликання? З ким у команді плануєте діяти?
– У нове скликання йду із завданням не розгубити надбання і не зруйнувати досягнуте. Важливо забезпечити злагоджену роботу нової структури громади після приєднання до неї кількох сіл, налагодити роботу нового складу ради з представників тих громад, які раніше не входили до Смолінської. Дав згоду на обрання мене головою бюджетної комісії.
Головними для себе визначив наступні завдання: створення нових структур обслуговування населення, їх фінансування; забезпечення пропорційного розподілу коштів, що надходять до бюджету; здійснення видатків з урахуванням справедливого фінансування сіл і центру громади; залучення позабюджетних коштів та інвестицій, участь в міжнародних програмах.
– Які, на вашу думку, передумови успішного розвитку невеличкого міста або селища, де немає потужної промисловості?
– Що стосується передумов розвитку громади, де немає потужної промисловості, дозвольте з вами не погодитися. Чим Смолінська шахта не потужна промисловість? Самодостатнє підприємство, з розвиненою потужною структурою. Одна головна проблема – вичерпання ресурсу Ватутінського родовища. Напрошується ключове рішення: дайте цьому підприємству нове родовище уранових руд, що знаходиться поряд, і регіон буде продовжувати розвиватися. Не треба витрачати значних коштів на ліквідацію підприємства, не треба нікого переорієнтовувати на нові професії, зберігаються робочі місця. Але чому ця тема не знаходить популярності у наших державників? Як бонус, на горизонті вимальовується розвиток родовищ літію. Але до його експлуатації і надходжень значних коштів до бюджету громади ще пройдуть роки. Крім того, стратегія розвитку Смолінської об’єднаної територіальної громади включає в себе різні аспекти в усіх сферах нашого життя. Для цього залучаються міжнародні інвестори, програми співфінансування. Сьогодні в результаті попередньої співпраці з проектами ЄС Смолінська громада за рейтинговими опитуваннями Фонду «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу» за рівнем інституційної спроможності знаходиться на 17-му місці в Україні та на першому в області. В цій сфері ще роботи – непочатий край.
– Ви відмітили позитивний вплив децентралізації на наповнення місцевого бюджету. Які зміни відчула безпосередньо ваша громада від цього процесу?
– З децентралізацією відкрились нові можливості утримання і розвитку громади: збільшилася мережа бюджетних організацій, що потребує більших видатків, але і надходження зросли у рази. Залишається тільки не лінуватись і конструктивно працювати. Відійшли в минуле проміжні державні структури. Покращилась мобільність у вирішенні питань. Багато чого закон з децентралізації не передбачив, так як і в реформі медицини, тому чекаємо на вдосконалення законодавчої та нормативної бази. Але все таки більше плюсів у цьому процесі. Як кажуть: «Були б кістки, а м’ясо наросте».
– Вікторе Федоровичу, який, на вашу думку, принцип має бути головним у роботі депутата будь-якого рівня? Які маєте «червоні лінії», що не можна перетинати?
– Головний принцип у роботі депутата – не чекати манни з небес, ніхто нікому нічого в зубах не принесе. Ставити себе на місце інших і поступати так, якби ти хотів, щоб ставились до тебе. Не «крисятничати»! Поважати протилежну думку, якщо вона не обмежує свобод інших людей. Головна «червона лінія» – не чекати ні від кого ніяких матеріальних, політичних подяк, подачок тощо. Хабарі, корупція – це «червоні лінії».
– Ваше життя пов’язане зі Смоліним. За що любите своє селище, і що мрієте змінити у громаді?
– Все моє життя і трудова діяльність пройшли у Смоліному. Тут мій дім, мої діти, внуки, правнуки, друзі, приятелі, колеги по роботі. Наше селище по-своєму гарне, комфортне. В цій громаді, в такій новій конфігурації все тільки починається. Треба досягти дійсного об’єднання, не тільки територіями, сприяти розвитку сировинної бази шахти, розвивати медико-санітарну частину, розбудовувати соціальну сферу і територію.
– Як депутат з досвідом, які ключові поради можете дати тим колегам, хто вперше обраний депутатом?
– Новим депутатам раджу не розпилятися на емоції і не давати іншим переводити роботу ради на шоу. Розвивати конкретику і конкретність в собі. Завжди бачити розвиток подій на крок вперед, які наслідки будуть від прийнятих рішень, не зважати на вузько партійні інтереси.
– Вікторе Федоровичу, близько 40 років депутатської діяльності – це більше ніж солідний стаж. Тому День місцевого самоврядування - по праву Ваше професійне друге свято (першим все ж залишається День шахтаря). Дозвольте привітати Вас і у Вашій особі всіх представників органів місцевого самоврядування, подякувати за натхненну працю та побажати нових здобутків у Вашій відповідальній діяльності!
– Дякую за привітання. Зі свого боку щиро вітаю колег із цим святом. Сердечно бажаю усім, хто працює на благо територіальної громади, кожній родині, кожному її мешканцю міцного здоров’я, достатку й благополуччя. Нехай усі життєві негаразди обходять стороною, а непохитна віра у щасливе майбутнє рідного краю додають усім нам сили та наснаги.
Спілкувалася Тетяна Корсуновська, фото з сімейного архіву В.Юрченка. На колективному фото – депутати Маловисківської районної ради VІІ скликання, остання сесія.
