17 лютого під головуванням Андрія Карпова, в.о. голови ППО ДП «СхідГЗК», відбулося засідання профспілкового комітету, на якому обговорювалися питання фінансово-економічного стану підприємства, шляхи виходу з кризової ситуації та збереження стратегічного урановидобувного виробництва. У засіданні взяв участь в.о. генерального директора ДП «СхідГЗК» Антон Бендик.
У своєму виступі А.Бендик зупинився на ключових проблемних питаннях. Зокрема він зазначив:
– Додаткова угода на 2021 рік з ДП НАЕК «Енергоатом» (згідно з умовами довгострокової угоди) ще не підписана. Головна причина – не узгоджено ціну на УОК. Нестабільне фінансування завадило колективу підприємства виконати в повному обсязі минулорічну виробничу програму. У 2021 рік ДП «СхідГЗК» увійшло з борговими зобов’язаннями.
При щомісячній фінансовій потребі комбінату у розмірі 300 млн грн, НАЕК жодного разу не дотримався цієї цифри. В середньому за 2020 рік у місяць надходило 216 млн грн. Така ж ситуація склалася на початку 2021р. (у січні – 195 млн грн, у лютому станом на сьогодні – 70 млн грн). Такі обсяги фінансування ведуть до подовження виробничих циклів. Той об’єм, що мали виготовити за місяць, виготовляється за два, росте собівартість, формуються збитки. До кінця березня НАЕК ще має перерахувати кошти в межах минулорічних зобов’язань. На 2021 рік виробничою програмою передбачено випуск 820 тонн УОК.
Щодо підписання додаткової угоди до контракту з НАЕК «Енергоатом» – до лютого ми мали узгодити ціну та об’єм поставок на 2021 рік. НАЕК не погоджується не тільки на підвищення ціни на УОК на 2021 рік (ціни, яка була б рентабельною для СхідГЗК), а навіть наполягає на її зменшенні у порівнянні з ціною 2020 року і пропонує компенсувати різницю за рахунок держави. Ми ж наполягаємо на рентабельній ціні. З цією метою ініціювали прийняття Постанови КМУ «Про заходи щодо стабілізації ціни на урановий оксидний концентрат вітчизняного виробництва». Цей документ дозволить віднести урановий оксидний концентрат (УОК) до переліку товарів, які підпадають під дію Закону України «Про ціни та ціноутворення», та закріпить за Міністерством енергетики повноваження затверджувати ціну на УОК з рентабельністю на рівні 8%.
Це надало б можливості не допускати збитків, і взагалі вийти із збиткової діяльності у 2021 році. В той же час, у собівартості електричної енергії, яку відпускає НАЕК, вартість палива складає 25%, в свій час у вартості палива – 22% становить УОК. У 2021 році НАЕК планує прибуток на рівні 13 млрд грн. Збільшення ціни на УОК до рівня рентабельності вартуватиме НАЕКу 1 млрд грн. Отже, розмови про те, що для енергокомпанії - це непідйомний тягар, який веде до збитків, є маніпулюванням цифрами. Але навіть, при позитивному вирішенні питання із ціною, вплинути на рівень розрахунків Енергоатома комбінат не зможе.
Щодо питання інтеграції ДП «СхідГЗК» у НАЕК «Енергоатом» – був здивований звинуваченнями на адресу адміністрації ДП «СхідГЗК», яка нібито не підтримує дану позицію. Ще на початку січня я звернувся листом до т.в.о. Міністра енергетики Ю.Вітренка та т.в.о. Президента НАЕК «Енергоатом» П.Котіна з проханням розпочати процедуру реорганізації підприємств. Особисто звертався до голови Атомпрофспілки В.Матова за підтримкою у цьому процесі. А питання державного врегулювання ціни на УОК, яким ми сьогодні опікуємося, ніяким чином не протирічить, а навпаки допоможе у проведенні інтеграції. Хоч ціна і буде вище ринкової, але приєднання зніме і питання рентабельності, і питання ПДВ, і питання ціни за електроенергію. Все це для НАЕКу знизить цінове навантаження. Все це буде економічно обґрунтовано. Врегулювання ціни на державному рівні дозволить нам пройти цей рік стабільно, без збитків, підвищить статус підприємства для партнерів, кредиторів і значно полегшить погоджувальні процедури процесу інтеграції ДП «СхідГЗК» у ДП «НАЕК «Енергоатом».
Отже головними задачами на сьогодні залишаються вирішення питання ціни на УОК на державному рівні, підписання додаткової угоди з НАЕКом на 2021 рік і паралельно просування процедури злиття двох компаній. Саме така має бути послідовність дій, яка дозволить не просто говорити про об’єднання, а й здійснити його.
Далі в.о. гендиректора підприємства Антон Бендик відповів на різнопланові запитання членів профкому.
Михайло Мельник, голова профкому Інгульської шахти:
– Які комплексні заходи розроблені для зниження собівартості продукції ДП «СхідГЗК»?
– Навіть при інтеграції в НАЕК питання собівартості буде стояти перед колективом підприємства не менш гостро. Зниження собівартості – це комплекс рішень. Перш за все на її зменшення впливають темпи виробництва. Стабільне фінансування дозволило б в повному обсязі виконувати виробничу програму, а не корегувати її. Зриви графіків – це перше, що впливає на собівартість. У 2021 році в загальній виробничій програмі закладено виготовлення 820 тонн УОК, що трохи більше у порівнянні з 2020 роком. Ресурс для збільшення об’ємів виробництва може бути знайдений у Новокостянтинівській і в Інгульській шахтах.
Олександр Зовва, голова профкому Новокостянтинівської шахти:
– Хто бере учать у розробці «Програми конкурентоздатності»? Чому віддаєте пріоритет ціноутворенню, а не інтеграції в НАЕК «Енергоатом»?
– Програма розвитку підприємства була завжди, зараз до неї інший підхід і головний інженер разом з фахівцями працюють над її вдосконаленням. Щодо приєднання. Договірні відносини з НАЕК завершуються у березні. Підписати нову запропоновану енергокомпанією ціну, яка завідомо не дозволить нам виконати договірні зобов’язання у 2021 році, ми не можемо. Ціна має бути рентабельною. Втім, рішення про інтеграцію ДП «СхідГЗК» до ДП «НАЕК «Енергоатом» має прийняти Кабінет Міністрів України, тому що він є органом управління генеруючої компанії. Чому я ставлю ціноутворення на перше місце. У НАЕК «Енергоатом» є кредитор – ЄБРР, який виступає проти приєднання збиткового СхідГЗК. Тому вважаю, що на законодавчому ріні потрібно врегулювати ціну на УОК і надати НАЕКу підстави укласти угоду з комбінатом за цією ціною. Потім обговорювати приєднання до НАЕКу, яке і дозволить знизити ціну за рахунок ряду об’єктивних факторів – електроенергія, ПДВ та інші. Це і є дієвим механізмом. В цьому процесі багато складових: Кабмін, Міненерго, ЄБРР, НАЕК, СхідГЗК. Такий механізм ми відпрацьовуємо.
– Які перспективи ціноутворення? Є надія що це буде прийнято?
– В мене є надія. 80 народних депутатів підписали звернення з цього питання до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля. Вони мають певне право законодавчої ініціативи. Ми співпрацюємо з ними в цьому напрямку. Це в тому випадку, якщо не спрацює лінія міністерства.
Ігор Охрименко, юрист ЦК Атомпрофспілки:
– «Концепцію державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу до 2026 року» мають розробити до 1 квітня, на її схвалення піде ще 6 місяців. Чи маємо ми стільки часу? Фінансування за цим документом можливо буде закладене в бюджет 2022 року. А сьогодні нам пропонують шукати інших покупців на нашу продукцію.
– Тут треба пам’ятати, що відповідно до статуту головна мета діяльності нашого підприємства – забезпечення ураном вітчизняних АЕС, а не продаж УОК на світових ринках виключно заради отримання прибутку.
– Введення в експлуатацію головного ствола Новокостянтинівської шахти відтерміновується через те, що технічне рішення було не зовсім правильне. Хто понесе за це відповідальність?
– З цього питання проходить внутрішній аудит и розпочато службове розслідування.
Володимир Гриценко, голова профкому РМЗ, підняв питання щодо націнки в їдальнях. У відповідь, заступник гендиректора Олена Юхимець зазначила, що їдальні призначені для спецхарчування, яке в загальному обсязі товарообігу займає більше 90%, інше – це касове обслуговування.
Віталій Скуба, інспектор з охорони праці ЦК Атомпрофспілки звернув увагу на необхідність проведення ремонту в їдальні ГМЗ, брак приборів, солонок, відсутність серветок, а також на проблеми із забезпеченням засобами індивідуального захисту.
Підсумовуючи діалог в.о. голови ППО ДП «СхідГЗК» Андрій Карпов зазначив, що профспілка вважає питання приєднання ДП «СхідГЗК» до НАЕК «Енергоатом» пріоритетним з паралельним рішенням інших важливих питань. Завірив адміністрацію у підтримці в цьому процесі.
