Сьогодні у нашій рубриці «ДП «СхідГЗК» - підприємство-галузь! 70 років, вписаних в історію урановидобувної галузі України!» мова піде про Почесних громадян міста Жовті Води. Це звання присвоюється мешканцям міста за особливо видатнi заслуги перед територiальною громадою у пiдвищеннi авторитету м. Жовтi Води на регiональному, державному та мiжнародному рiвнях, чия багаторічна виробнича, благодійницька, громадська та інша діяльність отримала широке визнання мешканців міста. Оскільки наш комбінат і Жовті Води – мають спільну історію і біографію, то серед 43 жовтоводців, які удостоєні цього почесного звання, – 20 городян, трудова біографія яких тісно пов’язана з діяльністю комбінату. Це люди унікальної долі, високого професійного ґатунку, віддані душею і серцем своїй справі, для яких робота, громадське життя, благополуччя і розвиток міста були на першому плані. Вони стояли у першоджерел розбудови урановидобувної галузі країни, запроваджували унікальні технічні та наукові розробки, відкривали нові технології, будували унікальну техніку і обладнання, керували підприємствами, заводами, лабораторіями, гуртували людей на дільницях та в цехах шахт, вели активу громадську роботу. Тож і відзначені вони найвищою відзнакою територіальної громади міста Жовті Води.
ЄФІМЕНКО Максим Панасович (1925-1985)
Повний кавалер ордена Слави. Учасник Другої світової війни. В 1954 році розпочав працювати на ДП «СхідГЗК» помічником прохідника на шахті. Згодом – прохідником, бригадиром вибійників, з 1964 року і до виходу на заслужений відпочинок, працював на поверхневих дільницях шахти. Нагороджений орденом Вітчизняної Війни I ступеню.
Звання «Почесний громадянин м.Жовті Води» присвоєно у 1984 році.
КОЛОМОЄЦЬ Василь Миколайович (1918-1968)
Герой Радянського Союзу, учасник Другої світової війни. На ДП «СхідГЗК» розпочав працювати в 1958 році, спочатку завідуючим типографією, потім в управлінні комбінату. Нагороджений орденом Червоної Зірки, двома орденами Бойового Червоного Прапора, орденом О.Невського, орденом Вітчизняної війни І ступеню.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1984 році.
ХАВРЕНКО Василь Михайлович (1928-1993)
Герой соціалістичної праці, Почесний гірник. В 1948 році працював прохідником шахти «Капітальна», 16 років очолював комплексну очисну бригаду вибійників шахти «Нова». Бригада, яку очолював Василь Михайлович, завжди перевиконувала планові завдання, за п’ятирічку 1959-1965 рр. виконала більше восьми річних норм. У 1961 році його бригада запровадила високовиробничий метод видобутку руди. За їхньою технологією працювало 22 бригади. Нагороджений орденом Трудової слави ІІІ ступеню, медалями «За відмінну працю», «За доблесну працю», повний кавалер нагрудного знаку «Шахтарська слава».
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1984 році.
СЕМЧЕНКО Володимир Пилипович (1910-1988)
Перший директор гідрометалургійного заводу. Очолював ГМЗ з 1958 по 1980 роки. Саме під його керівництвом випущено перші кілограми уранового оксидного концентрату, запроваджувалися нові технології, наукові розробки, вдосконалювався процес переробки уранових руд, модернізувалася виробнича база, формувалися виробничі заводські традиції. Він перший в місті започаткував шефство підприємств над дошкільними та шкільними закладами. Також був ініціатором створення садових товариств у місті. Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, лауреат Державної премії СРСР.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1986 році.
БРОДЕЦЬКА Ніна Андріївна (1925-2009)
На ДП «СхідГЗК» почала працювати в 1960 році, спочатку старшим інженером на ГМЗ, а потім очолила заводську хімічну лабораторію. В 1963 році була обрана другим секретарем міського комітету КПУ. В міському комітеті партії пропрацювала 15 років. Перебуваючи на заслуженому відпочинку вела активну громадську роботу у міській раді ветеранів. Двічі з 1958 по 1960 та з 1978 по 1984 роки працювала в Німецькій демократичній республіці на підприємстві «Вісмут» начальником хіміко-технологічної лабораторії.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1986 році.
СУХИЙ Володимир Гнатович (1938-2010)
Повний кавалер ордена Трудової Слави. У 1960 році розпочав роботу бурильником на шахті «Нова» ДП «СхідГЗК». В 1966 році призначений бригадиром бурильників. Бригада В.Сухого запроваджувала новаторський метод буріння, що дало змогу підвищити продуктивність праці, постійно перевиконувати планові завдання. З жовтня 1986 року працював майстром виробничого навчання при комбінаті. Повний кавалер знаку «Шахтарська Слава», Почесний гірник, лауреат Премії радянських профспілок.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1986 році.
СЄДЧЕНКО Варвара Назарівна (1929-2003)
Понад 30 років працювала машиністом підйомної машини шахти «Вільхівська». У 1947 році її було обрано депутатом Жовторічанської селищної ради, пізніше – обласної ради. У віці 35 років стала депутатом Верховної Ради VІ скликання Української РСР. Нагороджена орденом Леніна.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1986 році.
ПРИГОЖИН Юхим Ілліч (1914-1999)
Учасник Другої світової війни. В 1953 році розпочав роботу на ДП «СхідГЗК». З 1960 по 1973 роки очолював ЦНДЛА. Лабораторія під його керівництвом займалася розробкою засобів буріння, засобів збагачення руди, систем автоматизації та механізації, ідеї втілювалися у гірничому видобутку, на гідрометалургійних заводах та збагачувальних фабриках. Центральна лабораторія була полігоном для налаштування машин, спеціальної техніки і автоматичних засобів перед експлуатацією. За його ініціативи і безпосередній участі був створений міський Історичний музей, який носить його ім’я. Нагороджений орденом Вітчизняної Війни I, II ступенів, орденом Бойового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, орденом Леніна (1951 рік), орденом Трудового Червоного Прапора. Лауреат Ленінської премії.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1986 році.
КОНАРЄВ Михайло Олександрович (1927-2010)
На ДП «СхідГЗК» був направлений у 1953 році після закінчення Дніпропетровського гірничого інституту. Працював начальником підземної дільниці глибокого буріння, бурового цеху, головним інженером геологорозвідувальної партії №2. У 1960 році був обраний першим секретарем Жовтоводського міського комітету КПУ України (працював на цій посаді 27 років). Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами «Знак Пошани», «За мужність», нагрудними знаками «Відмінник охорони здоров’я СРСР», «Відмінник народної освіти УРСР», «Відмінник освіти СРСР». Лауреат премії Ради Міністрів СРСР.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1987 році.
ЖУШМАН Олександр Сергійович (1940-2005)
На ДП «СхідГЗК» почав працювати в 1968 році на гідрометалургійному заводі. Спочатку працював апаратником, а з 1969 року - бригадиром млинового відділення цеху основного виробництва заводу. Обирався депутатом обласної та міської рад. Був членом депутатської групи «Заводчани» у Жовтоводській міській раді. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції, Почесний ветеран ГМЗ, Почесний ветеран праці ДП «СхідГЗК».
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1987 році.
ГОЛОВАТИЙ Андрій Андрійович (1908-1986)
Трудову діяльність розпочав у 20 років на копальні «Жовта Ріка» помічником бурильника. Маючи гарні організаторські якості в 1951 році очолює рудничну профспілку, а здобутий гірничий досвід став у нагоді на посаді помічника начальника з господарської частини шахти «Вільхівська». Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1988 році.
КОЛДАЄВ Олексій Андрійович (1925-2009)
На ДП «СхідГЗК» працював начальником відділу матеріально-технічного забезпечення, очолював партійну організації управління комбінату, міську раду ветеранів війни та праці. Нагороджений орденами Червоної Зірки, «Знак Пошани».
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 1989 році.
МАСТАКОВ Федір Микитович (1911-2008)
Заслужений шахтар УРСР. З 1937 по 1940 рік працював начальником дільниці шахти «Капітальна». Після повернення з евакуації працював на шахтах Криворіжжя, а з 1947 року і до виходу на заслужений відпочинок трудився на ДП «СхідГЗК». Спочатку завідуючим гірничими роботами, начальником експлуатаційного відділу шахтоуправління Жовта Ріка. З 1951 по 1955 рік керівник шахти «Капітальна», заступник головного інженера управління підприємства п/я №28, згодом – голова групкому профспілки №12. З 1958 по 1977 рік очолював шахту «Вільхівська». Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани». Повний кавалер знаку «Шахтарська Слава».
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 2001 році.
РУДЕНКО Василь Володимирович (1920-2002)
На ДП «СхідГЗК» працював з 1952 року, пройшов шлях від старшого інженера УКБ, завідуючого гірничими роботами до головного інженера комбінату. А з 1976 по 1982 роки очолював ДП «СхідГЗК». Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного прапору, «Знак Пошани», Дружби народів, медалями «За трудову доблесть», «За доблесну працю»
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 2001 році.
МАЛИШ Григорій Андрійович (1932-2008)
Із 1949 року працював на шахті «Капітальна» спочатку робочим, далі геофізиком. З 1957 року - на ремонтно-механічному заводі ДП «СхідГЗК». Пройшов шлях від майстра до начальника технічного відділу. У 1970 році його було обрано депутатом, потім – заступником голови міськвиконкому. З 1981 по 1987 рік – голова виконкому Жовтоводської міської Ради народних депутатів. З 1987 по 1993 рік працював у відділ МТЗ управління ДП «СхідГЗК». Дев’ять разів обирався депутатом міської та тричі депутатом обласної ради. Понад 10 років очолював Раду ветеранів міста. Нагороджений орденом «Козацької слави» ІІІ ступеню, нагрудним знаком «Відмінник народної освіти УРСР»
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 2001 році.
ТРАПЕНОК Микола Михайлович (1929-2010)
Повний кавалер знаку «Шахтарська слава». Свою діяльність на ДП «СхідГЗК» розпочав у 1963 році головним інженером шахти «Нова». Подальша трудова біографія до виходу на заслужений відпочинок пов’язана з підприємством: з 1970 року – заступник головного інженера, з 1976 по 1992 – головний інженер комбінату. Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби Народів, «Знак Пошани».
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 2001 році.
БАБАК Михайло Іванович (народився 17 травня 1944 року)
Повний кавалер знаку «Шахтарська слава». Понад три десятиліття віддав ДП «СхідГЗК». Спершу як оператор ГРП-2, радіометрист, технік-геолог тематичної партії, потім – технік-геофізик РУ-3, підземний радіометрист, інженер-геофізик, інженер відділу технічного контролю. З 1991 року – заступник генерального директора ДП «СхідГЗК», а з 1995 - десять років працював генеральним директором комбінату. Нагороджений орденом Дружби, Почесною відзнакою Президента України, Почесною грамотою Держкоматому.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєне у 2004 році.
МОРЯ Микола Іванович (1934-2010)
Повний кавалер знаку «Шахтарська слава». Прийшовши на ДП «СхідГЗК» у 1951 році, працював машиністом електровозу, прохідником, бригадиром прохідників, майстром підривників, гірничим майстром, заступником начальника і начальником гірничої дільниці, головою шахтного комітету профспілки і начальником шахти «Вільхівська». Десять років очолював організацію ветеранів ДП «СхідГЗК»
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 2004 році.
ПЕРЬКОВ Петро Георгійович (народився 17 листопада 1954 року)
Трудову діяльність на ДП «СхідГЗК» розпочав у 1979 році на ГМЗ. Працював майстром, старшим майстром, начальником зміни, начальником дільниці. З грудня 1992 до березня 2002 року – директор гідрометалургійного заводу. Обирався депутатом Жовтоводської міської ради. 31 березня 2002 року обраний на посаду міського голови м.Жовті Води. З 2004 по 2008 рік – генеральний директор ДП «СхідГЗК». Під його керівництвом підприємство було нагороджене Дипломом лауреата Міжнародного академічного рейтингу «Золота фортуна» у номінації «За вагомий внесок у справу розбудови України», нагородами Міжнародної кадрової академії, «За ефективне управління».
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 2006 році.
ШАПОШНИК Віктор Іванович (1934-2013)
Після закінчення школи працював топографістом, молодшим буровим робочим, оператором ГРП шахти «Вільхівська». Стояв у першоджерел створення спортивного руху на ДП «СхідГЗК». В 1957 році був обраний головою добровільного спортивного товариства підприємства, яким керував більше 40 років. В 1968 році колективу фізкультури комбінату було присвоєно звання спортивний клуб «Ювілейний». Тренерським складом спортивного клубу під керівництвом В.Шапошника були підготовлені чемпіони світу, Європи, СРСР, України, заслужений майстер спорту, два майстри міжнародного класу, більше 100 майстрів спорту і тисячі спортсменів розрядників. За успіхи у розвитку фізкультури спортклуб «Ювілейний» тричі нагороджувався перехідним Червоним Прапором Міністерства середнього машинобудування, перемагав у спартакіадах і оглядах. В.Шапошник неодноразово обирався депутатом Жовтоводської міської ради.
Звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» присвоєно у 2014 році (посмертно).
