Все складеться якнайкраще, якщо до професії лежатиме душа
Переддень професійного свята бухгалтерів редакція «ТС» поспілкувалася з керівником групи бухгалтерського обліку Смолінської шахти Людмилою Бабенко, яка розповіла про свою роботу, колектив, мрії та захоплення. – Людмила Петрівна, скільки років Ви працюєте на підприємстві?
– На Смолінській шахті працюю з січня 1991 року. Починала касиром, набиралася досвіду. Сьогодні очолюю групу бухгалтерського обліку.
– Взагалі, який стаж роботи у бухгалтерській справі. Ви почали працювати відразу після навчання?
– Я закінчила Дніпродзержинський енергетичний технікум і спочатку працювала техніком–гідрогеологом.
– А як прийшли в професію бухгалтера?
– Після того як відпрацювала необхідний час по закінченню навчання, приїхала додому в Смоліне і пішла працювати касиром на шахту. Паралельно вступила в Тальнівський коледж на бухгалтера, закінчила його, а згодом і Кіровоградський інститут.
– У вашому житті було дві професії, але перевагу Ви надали саме бухгалтерській справі. Чому?
– Вже якось зачепилася тут, на шахті. Мене добре прийняли у колективі. Всі були такі добродушні, допомагали долати труднощі. Так і залишилася. Подобається мені ця професія. Весь час доводиться розвиватися, хочеться побільше дізнаватися нового.
– Як на Ваш погляд, краще бути єдиним бухгалтером у маленькій фірмі чи працювати у команді на загальний результат на потужному виробництві?
– Як на мене, то краще у колективі. У нас кожен веде свій напрямок роботи, кожен член нашої невеличкої команди більш досконало вивчає його і за потреби, ділиться знаннями та досвідом з колегами. Коли всі разом, то і робота йде на лад.
– Скільки людей працює у групі, яку Ви очолюєте?
– У групі бухгалтерського обліку залишилося чотири спеціалісти, я п’ята і два співробітники в розрахунковому відділі. Загалом нас семеро.
– Які напрямки роботи Ви розподіляєте між колегами.
– Провідний бухгалтер Тетяна Пойдун займається виробництвом на шахті. Нещодавно прийшла у наш колектив Світлана Павленко, вона веде основні засоби і виробництво. Руслана Стружко працює у матеріальному відділі, займається надходженням матеріалів, а Валентина Бубнова – їх витратами. Вікторія Умрихіна і Вікторія Єпанча – у розрахунковому відділі. Зарплата і всі відрахування з неї, лікарняні, відпускні – це їхній відрізок роботи.
– Які у Вас колеги?
– Скажу, що всі вони дуже працьовиті, бо роботи багато, а працівників мало. Працюємо без зауважень, про це свідчать результати перевірок. Звичайно, трапляються помилки, але не помиляється лише той, хто нічого не робить. Всі колеги добродушні, ввічливі, добрі.
– Бухгалтерська справа непроста. Чи траплялися на Вашому трудовому шляху труднощі, які спонукали замислитися над зміною професії чи місця роботи?
– Бувають складності, непорозуміння. Але завжди знаходимо підтримку і допомогу у колег з комбінату, спілкуємося, радимося і знаходимо оптимальне рішення.
– А про що мріє бухгалтер?
– Я б сказала так: поменше роботи, побільше зарплати. А якщо серйозно, то хочеться, щоб у кожного з нас була робота, щоб сходився дебет з кредитом, щоб робота гідно оплачувалася.
– Людмила Петрівна, що б з висоти свого досвіду Ви порадили молодому спеціалісту, який тільки ступає на бухгалтерську стежину?
– Якщо ця робота до вподоби, то починати потрібно з простого і сходинками підійматися вгору. Наприклад, я починала з касира, потім працювала у фінансовому, виробничому відділах. Важливо ніколи не зупинятися у розвитку своїх професійних якостей, більше пізнавати нове. І головне – необхідно, щоб до професії лежала душа, тоді все складеться якнайкраще.
– Яке у вас хобі?
– Останнім часом у нас в Смоліному набирає популярності вишивка бісером. І я спробувала себе у цій техніці. Виявилося захопливо, тепер вишиваю. А взагалі багато часу проводжу зі своїм однорічним онучком.
– Що Ви хочете побажати своїм колегам у переддень Дня бухгалтера?
– Щоб робота завжди подобалася і приносила задоволення, кожен день був сповнений лише приємними подіями, щоб у наших кабінетах завжди панували гармонія і дружба. Нехай в усіх сім’ях завжди буде все добре і мирно!
Спілкувалася Тетяна Корсуновська, на фото Віктора Юрченка (зліва направо) перший ряд – Руслана Стружко, Світлана Павленко; другий ряд - Вікторія Єпанча, Валентина Бубнова, Тетяна Пойдун, Людмила Бабенко, Марина Вдовиченко
Сбойка
По горняцкой терминологии сбойка – это место соединения горных выработок при ведении проходческих работ. В течение месяца на шахтах их может быть несколько. А некоторые выработки сбиваются только после нескольких лет проходки. Самую уникальную в этом отношении выработку на ВостГОКе проходили на Ингульской шахте. В 1980 году начали проходку штрека РЭ-4 с целью доразведки месторождения и дальнейшей транспортировки руды для выдачи на поверхность за пределами жилой зоны. Длина квершлага составляла около 6 км. Буквально через несколько месяцев после начала работ Министерство среднего машиностроения стало требовать ежесуточных отчетов о проделанной работе. Руководство рудника перевело на эти работы лучшую проходческую бригаду В.И.Лихолобова, и под руководством опытнейшего начальника участка Б.С.Засикана квершлаг РЭ-4 устремился к сбойке, до которой оставалось пять лет упорных работ. Проходка осложнялась большим сечением выработки – 16,6 м2, сложностью ее проветривания, большим притоком воды, большим расстоянием доставки материалов и т.д.
После двух лет изнурительной работы бригадира В.И.Лихолобова вывели из шахты по состоянию здоровья, и его сменил Н.С.Головченко, а начальника участка Б.С.Засикана сменил Н.А.Тищенко, для которого жизненный опыт мастера спорта по вело- и мотогонкам пригодился при руководстве работами по скоростной проходке. В итоге квершлаг РЭ-4 в 1986 году благодаря постоянному качественному контролю за проведением выработки со стороны маркшейдера участка Г.А.Мазура идеально сбился с квершлагом Центрального месторождения. Так Мазур за пять лет привел всю мощь Ингульской шахты к богатому месторождению. После этой сбойки у многих участников этого марафона сбылись мечты, связанные с приобретением автомобиля и получением собственной квартиры. Штрек РЭ-4 до сих пор эффективно исполняет свое назначение.
Из воспоминаний начальника участка в экспедиции №2 Д.Д.Петраченко: «Принимаю телефонный отчет о выполнении работ в штольне от горного мастера. Он докладывает, что произведен цикл по забою, будет сбойка, выбурились 12 шпуров. У меня шок: какая сбойка?! Других выработок в сопке нет, а чтобы пронзить всю сопку, нужно пройти еще несколько сотен метров. Срочно мчусь на штольню в забой. Оказывается, произошла сбойка с большой трещиной, образовавшейся в сопке в результате предыдущего взрыва. Выдохнули с облегчением».
За 37 лет работы на шахте мне очень запомнилась одна долгожданная сбойка 1978 года на шахте «Северная» РУ-2 ВостГОКа. Вновь организованному участку, на который меня назначили начальником, нужно было произвести сбойку штрека с рудоспуском, и только после этого можно было выполнить плановые показатели. К сожалению, из-за маркшейдерской ошибки, что бывает крайне редко, сбойку искали несколько суток, соответственно план не выполнили, и все работники участка остались без премии. Печальное было начало.
Александр Востриков, полный кавалер знака «Шахтерская слава». На фото с архива - участники уникальной сбойки Ингульской шахты.
Тиждень на морі в колі друзів
За фінансової підтримки НАЕК «Енергоатом» та Атомпрофспілки з 20 червня протягом тижня 100 дітей працівників Кіровоградського майданчика ДП «СхідГЗК» та підприємств, що входять в обслуговування СООП, відпочивали у дитячому спортивно-оздоровчому комплексі «Спортіум» (с. Чорноморка Миколаївської обл. Діти поділилися своїми враженнями про відпочинок з редакцією «ТС».
Катя Курнат, 12 років:
– Раніше я вже відпочивала у таборі «Спортіум». Мені дуже сподобалося, тому цього року я із задоволенням поїхала туди знову. У таборі дуже хороші вожаті та діти, є багато цікавих гуртків, де можна навчитися нового. Я відвідувала басейн, займалася скелелазанням, вишиванням, вчилася стріляти з лука і влучала у яблучко. Найбільші враження у мене залишилися після відвідування аквапарку. Мене переповнювали емоції від того, наскільки там було класно. У таборі я знайшла багато нових друзів, а з вожатими ми переписуємося у телеграм-каналі.
На море ходили вранці та ввечері, вода була приємно тепла, погода дуже хороша. Я із задоволенням поїду в цей табір і наступного літа!
Настя Кудря, 13 років:
– Я їздила в табір вперше і провела в «Спортіумі» незабутній тиждень, сповнений бурхливими емоціями, новими враженнями. Приємно, що в таборі дуже хороші умови для проживання, всюди чисто і затишно, а ще там смачно годують. У нас були добрі і чуйні вожаті. На відпочинку я знайшла багато нових друзів. Ми і зараз на зв’язку, спілкуємося. Кожен день у таборі був по-своєму цікавий. Я люблю співати та танцювати, тому із задоволенням брала участь у танцювальних та співочих заходах, а ще у ярмарці. Найбільше мені запам’яталися запальні дискотеки та крутецький аквапарк. Дякую всім, хто попіклувався про такий чудовий відпочинок.
Максим Нагірний, 11 років:
– У минулі роки я їздив в табір «Зміна», а цього літа мамі запропонували путівку до «Спортіуму». Нове завжди викликає купу питань: як там буде, що за табір. Але мій тиждень відпочинку пройшов чудово. У «Спортіумі» було класно, не вистачало лише шведського столу, як в «Зміні», але годували смачно. В таборі є великий басейн, тому зранку ми ходили на море, а після обіду плавали у басейні. З нами працював тренер. Я, наприклад, вмію плавати, але тренер підкорегував мою техніку, підказав, як правильно пірнати, щоб пришвидшити свій результат. В «Спортіумі» багато спортивних секцій. Я залюбки грав у футбол, волейбол, захопився скелелазанням, можливо, продовжу займатися цим видом спорту. Дуже сподобалися вечірні прогулянки біля моря, вечірки, які нам організовували вожаті. А перед від’їздом ми влаштували «королівську ніч» – мазали один одного пастою. Було весело. Хотів би наступного літа ще поїхати в «Спортіум», але на повну зміну.
Діти працівників ДП «СхідГЗК» Жовтоводського майданчика наприкінці липня поїдуть до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Зміна» (смт Кирилівка Запорізької обл.). Обов’язково запитаємо у них про враження.
Спілкувалася Тетяна Корсуновська
Лучший способ преодоления конфликта - не допускать его возникновения
Продолжаем знакомить читателей «ТС» с полезной информацией на тему психологического климата в коллективе, которую подготовили и.о. начальника службы по работе с персоналом Лариса Шамаханская, руководитель группы ПФЭ Дмитрий Васько и врач-психофизиолог Виктор Бардаченко. Сегодня поговорим о нормах деловой этики.
Нравственные нормы, выработанные людьми в целях регулирования своих взаимоотношений, чрезвычайно многообразны. Важную роль среди них играют правила, кодексы корпоративной, профессиональной этики. Правда, нет никаких специальных организаций, которые (наподобие органов правопорядка) отслеживали бы соблюдение этих норм. Но современные компании уделяют внимание корпоративной этике не меньше, чем соблюдению законов.
Неписаные нормы этики, которыми руководствуются участники деловых взаимоотношений в целях предотвращения возможных трений и конфликтов, могут быть сведены к следующим простым требованиям:
1. Не опаздывайте. Опоздание может быть оценено как проявление неуважения. Если вы задерживаетесь по непредвиденным обстоятельствам, лучше сообщить об этом заранее. Это правило относится не только к явке на работу, совещание, но и к соблюдению установленных сроков выполнения заданий. Чтобы избежать опозданий, задержек, следует выделять время на выполнение работы с тем или иным запасом. По общему признанию, пунктуальность является важнейшим требованием делового этикета.
2. Будьте немногословными, не говорите лишнего. Смысл этого требования в том, чтобы беречь секреты службы так же, как и свои личные тайны. Общеизвестно, что раскрытие служебной тайны является одной из важнейших деловых проблем, которые нередко становятся источником серьезных конфликтов. Эта норма относится и к личным секретам сослуживца, которые стали вам по случаю известны. Причем это относится как к хорошим, так и к плохим новостям из жизни ваших коллег.
3. Будьте доброжелательны и приветливы. Соблюдение этого правила особенно важно, когда сослуживцы или подчиненные придираются к вам. И в этом случае вы должны вести себя с ними вежливо, доброжелательно. Нужно помнить, что никому не нравится работать с людьми неуравновешенными, ворчливыми, капризными. Вежливость, приветливость нужны для общения на всех уровнях: с начальниками, подчиненными, клиентами, покупателями, как бы вызывающе они порой себя ни вели.
4. Сочувствуйте людям, думайте не только о себе, но и о других. Очень часто бывает, что у посетителей, которые к вам обращаются, имеется негативный опыт общения с другими организациями. В этом случае особенно важно проявить отзывчивость, сочувствие и предупредить опасения. Конечно, внимание к окружающим должно проявляться не только в отношении клиентов и покупателей, оно распространяется и на сослуживцев, начальство и подчиненных. Уважайте мнение других, даже если оно не совпадает с вашим. Не прибегайте в этом случае к резким возражениям, если вы не хотите оказаться в разряде людей, которые признают существование только двух мнений: своего и неправильного. Именно люди подобного склада часто становятся зачинщиками конфликта.
5. Следите за своей одеждой, внешним видом. Это значит, что нужно уметь органично вписываться в ваше окружение на службе, среду работников вашего уровня. Причем это не исключает возможности одеваться со вкусом, подбирая соответствующую цветовую гамму и т.п.
6. Говорите и пишите хорошим языком. Это означает, что все произнесенное и написанное вами должно быть изложено грамотным, литературным языком. Если у вас есть на этот счет сомнения, перед тем как отправить письмо или составить документ, сверьте правильность написания или дайте проверить текст сотруднику вашего уровня, которому вы доверяете. Следите за тем, чтобы никогда не употреблять нецензурных, жаргонных слов, даже в разговоре личного характера, ибо это может перерасти во вредную привычку, от которой будет трудно избавиться.
Эти основные правила деловой этики служат важнейшей предпосылкой формирования той атмосферы сотрудничества, которая создает надежный заслон против конфликтов.
Для предупреждения разногласий в коллективе часто используют формы бесконтактного общения (например, в форме писем), поскольку в условиях возникшего эмоционального напряжения (конфликта) непосредственный контакт чреват возможностью обострения отношений.
Ящик сбора предложений и тревог сотрудников – старый, проверенный метод работы. Суть в том, чтобы рассматривать анонимные или с подписью идеи и предложения, тревоги и волнения сотрудников службы, потому как работники не всегда высказываются о наболевшем в глаза, кто-то стесняется, кто-то боится, кто-то не хочет отвлекать руководителей. Такой почтовый ящик может стоять в общедоступном проходном месте так, чтобы сотрудник смог оставить сообщение незаметно для других.
Конструктивное взаимовыгодное решение конфликта не только помогает избежать нежелательных последствий, но также сохраняет хорошие отношения между сторонами. Но лучший способ преодоления конфликта — не допускать его возникновения. Поэтому важно обращать особое внимание в своей работе на профилактические меры. Каждый здравомыслящий человек будет стремиться к созданию и поддержанию благоприятного морально-психологического климата на рабочем месте. Ведь он оказывает влияние на наше повседневное самочувствие, работоспособность и уровень творческой и личностной самореализации, а также сплоченность коллектива.
Если вы возьмете на вооружение хотя бы часть наших советов, то вскоре убедитесь, как изменилась обстановка на работе.
