Прийміть вітання!
Адресуємо щирі вітання всім, хто займається мистецтвом, підтримує національні традиції, популяризує українську культуру. Серед працівників ДП «СхідГЗК» – багато учасників колективів художньої самодіяльності.
Щиро дякуємо вам, шановні, за ваші таланти, якими ви щедро ділитеся з глядачами, заряджаючи їх своєю позитивною енергією. Усім, хто пов'язав своє життя зі служінням культурі, бажаємо міцного здоров'я, успішної творчої самореалізації, сімейного щастя, мирного неба!
Адміністрація, профком та рада ветеранів ДП «СхідГЗК"
Каждый человек – творческая личность, нужно пробовать творить
Татьяна Уткина – личность творческая и многогранная. Ее прекрасно знают не только в поселке Смолино, но и за его пределами. И не просто знают, а заслушиваются ее пением. Без ее участия не проходит практически ни одно культурное мероприятие поселка. Знакома Татьяна и читателям «ТС» как автор статей о коллективах Смолинской шахты, жизни поселка. И всю эту богатую творческую жизнь она прекрасно совмещает с основной деятельностью.
С 2002 года Т.Уткина работает инженером по учету энергоресурсов в отделе главного энергетика Смолинской шахты. Энергичная, инициативная, ответственная, веселая – так характеризуют ее коллеги. «Я всегда была активной – в школе, в институте, да и на работе не сбавляю творческий темп, – с огоньком в глазах рассказывает Татьяна. – Пою в ДК, пишу сценарии, организовываю шахтные концерты и принимаю в них активное участие. Очень люблю петь, это мое хобби. Пою всю жизнь. Для меня это состояние души, при котором возникает огромное желание жить и быть счастливой».
Чтобы развивать свой творческий потенциал, 13 лет назад Татьяна стала участницей вокальной группы «Коралі» под руководством Т. Колиушко. Было огромное желание творить, но времени на реализацию катастрофически не хватало: быт, семья, маленькие дети. Пришлось оставить сцену, но и в столь плотном графике Татьяна всегда находила «окошко» для любимого хобби. Шло время, Смолинский дом культуры возглавила Ирина Корчинская, талантливый руководитель танцевального коллектива, она пригласила Т.Уткину стать участницей художественной самодеятельности, а ее сына – танцевать в хореографическом коллективе «Крок вперед». «С того времени у нас с сыном началась интересная, творческая жизнь, наполненная эмоциями, впечатлениями: концерты, фестивали – вспоминает Татьяна. – Выходить на сцену мне всегда очень волнительно, и я благодарна родным и друзьям за поддержку. Недавно стала выступать с талантливой девочкой, ученицей 11 класса, очаровательной танцовщицей восточных танцев Ариной Шкробой. В нашей громаде много хороших, дружных, творческих коллективов, силами которых организовываются поселковые и сельские концерты. Я знаю, что в Смолино много талантливых в разных сферах людей, но к сожалению, не все себя проявляют, придумывая всевозможные отговорки: отсутствие времени, вдохновения. Сейчас вся жизнь превратилась в бесконечную погоню за деньгами, борьбу с коронавирусом, и лишилась другого смысла, а хочется, что бы она была ярче и веселее. Это можно создать своими силами, ведь каждый человек – творческая личность, и нужно пробовать творить.
Всем хочу пожелать крепкого здоровья, вдохновения, положительных эмоций и бесконечных идей. Пусть в жизни всегда будет место ярким впечатлениям!»
Подготовила Татьяна Корсуновская, на фото Виктора Юрченко: на сцене актового зала Смолинской шахты – Татьяна Уткина и Арина Шкроба
Телеграмма в номер
Уважаемые работники и ветераны железнодорожного цеха! Поздравляю вас с профессиональным праздником. Пусть ваша жизнь будет наполнена яркими событиями, а все задуманное идет легко – как по рельсам.
Желаю вам любви, тепла,
Удачи, счастья очень много,
Чтоб вас вперед к мечтам вела
Всегда железная дорога!
Пускай приносит вам работа
Лишь радость, никаких невзгод!
Пускай успехов будет много,
И богатейте каждый год!
С уважением Александр Ковальчук, председатель цехкома ЖДЦ
4 листопада професійне свято відзначили залізничники
Сергей 
Иванович Макаренко начал трудовой путь на железной дороге СевГОКа в 1992 году, там же прошел обучение на железнодорожника. Но хотелось работать поближе к дому, поэтому уже через год он перешел в ЖДЦ ВостГОКа. С тех пор 28 лет трудится здесь.
«Работаю бригадиром монтеров пути, – рассказывает Сергей Макаренко. – Выполняем замену шпал, рельс, зимой очищаем железнодорожное полотно от снега, а также занимаемся другими ремонтными работами. Протяженность участка пути, который мы обслуживаем, - более 26 км. На нем есть 30 стрелочных переводов. Выполняем профилактические осмотры, смазку, подтяжку болтов. Трудимся в любую погоду, невзирая на снег, дождь или палящее солнце. Вместе со мной в бригаде трудятся три хороших работника. Каждый из них достоин добрых слов.
Александр Белозеров – заместитель бригадира. Работает у нас больше трех лет, раньше трудился на Укрзализнице. Надежный хлопец с большим опытом, на него всегда можно положиться. Смело доверяю ему выполнение своих обязанностей, когда нахожусь в отпуске.
Константин Совенко – монтер пути. С первых дней быстро вник в особенности нашей работы. Вскоре сдал на третий разряд, а месяц тому назад - на четвертый. Парень способный, трудолюбивый.
Монтер пути Игорь Таран работает у нас один год. Пока у него третий разряд, но, думаю, что будет дальше профессионально расти, потому что прикладывает для этого старания.
По случаю профессионального праздника желаю своим коллегам и всем железнодорожникам крепкого здоровья и достойной зарплаты».
Подготовила Елена Кубарева, фото Александра Ковальчука
Золотой фонд ЖДЦ Смолинской шахты – это дружный коллектив
Важным подразделением Смолинской шахты является железнодорожный цех, который выполняет доставку грузов.
«Хочу подчеркнуть, что ЖДЦ не только обеспечивает транспортировку грузов для Смолинской шахты, а и получает дополнительный доход, - рассказывает Александр Артемьев, начальник цеха. – В течение двух лет мы заключаем договора со сторонними организациями на перевозку грузов железнодорожным транспортом. Это приносит доход до 1 млн грн в месяц. Средства от подрядчиков поступают на счета предприятия, что является хорошим подспорьем. Есть проблемы с техникой, которая требует ремонта. В данный момент специализированной организацией выполняется ремонт тепловоза. Завершение работы планируется до конца ноября. Также в этом году специалисты харьковского предприятия выполняли ремонт путей. На следующий год запланировано продолжение работ по ремонту локомотивной техники и путей».
Золотой фонд цеха – это его дружный коллектив. Железнодорожники работают слаженно, текучести кадров практически нет. Каждый работник старается приложить максимум усилий для того, чтобы выполнять поставленные задачи. Молодежь равняется на ветеранов, которые своим примером доказывают преданность профессии.
Петр Никифорович Ильченко – можно сказать, легендарная личность. Он стоял у истоков становления цеха: в 1972 году участвовал в строительстве здания ЖДЦ, заливал его фундамент! Сейчас работает мастером СЦБ и связи - энергичный, бодрый, жизнерадостный. Годы не властны над ним.
Людмила Яковлевна Мельничук работает в железнодорожном цехе диспетчером с 1975 года. Ответственная, трудолюбивая, преданная делу, щедро делится знаниями с молодым поколением.
В течение 25 лет бессменным руководителем ЖДЦ Смолинской шахты является Александр Валентинович Артемьев, его общий стаж работы в цехе – 37 лет. Трудился слесарем, помощником машиниста, диспетчером, поэтому прекрасно знает все тонкости железнодорожного дела.
Александр Артемьев сердечно поздравляет работников и ветеранов цеха с пожеланиями крепкого здоровья, зеленого света семафора на жизненном пути, удачи, благополучия в семьях и мирного неба над головой!
Подготовила Елена Кубарева, фото Виктора Юрченко (из архива)
Знайомтеся: новообраний профспілковий лідер
Нагадаємо, що за підсумками конференцій ППО ДП «СхідГЗК» та Східної об’єднаної організації профспілки Віталія Олександровича Скубу було обрано головою ППО ДП «СхідГЗК» та СООП. Ось, що розповідає про себе новообраний профспілковий лідер:
- Народився я 1 квітня 1961 року в смт Петрове Кіровоградської області. Після закінчення школи протягом року попрацював слюсарем механоскладальних робіт на Південному радіозаводі в м.Жовті Води та вступив до Криворізького гірничого технікуму на спеціальність «підземна розробка рудних та нерудних корисних копалин (спеціалізація «Вибухові роботи»)». Отримавши диплом, у 1982 - 1984рр. служив у лавах Радянської армії (Московський військовий округ). Після демобілізації працював у Петрівському кар’єрі помічником машиніста екскаватора.
У 1985 році був прийнятий на ш. «Нова» ДП «СхідГЗК» в якості підземного гірника. З 1986 по 2003р. працював на посадах гірничого майстра, заступника начальника дільниці, начальником дільниць ПВС та ВШТ, заступника директора шахти з охорони праці.
У цей період заочно закінчив Криворізький гірничий інститут. З 2003 року по 2004 рік працював на посаді начальника ВООП РМЗ Криворізького залізорудного комбінату. З 1 червня 2004 року і до обрання головою ППО ДП «СхідГЗК» працював на посаді технічного інспектора праці ЦК Атомпрофспілки.
Одружений, дружина Світлана, маю двох дорослих дітей: син Олександр та донька Юлія, а також є любима і єдина внученька Єлизавета. Дуже люблю подорожувати за кордон, а найбільше перлиною України – Карпатами. Маю також ще одне хобі – садівництво. Прийшов в профком для того, щоб змінити ситуацію на краще на комбінаті та у профспілковій організації. Сподіваюся на підтримку членів Атомпрофспілки та плідну співпрацю з адміністрацією підприємства.
Побажаймо Віталію Олександровичу успіхів у новій відповідальній справі.
Фото Тетяни Корсуновської
Продовжуємо знайомство з новообраними профлідерами
Ось, що розповідає про себе Лариса Вікторівна Сидоренко, заступник голови ППО ДП «СхідГЗК» та Східної об'єднаної організації профспілки:
- Народилася я 16 листопада 1976 року в м.Жовті Води. Заміжня (майже 28 років), маю двох доньок. Єлизаветі - 26 років, Марії - 10 років. Чоловік Сергій працює на ГМЗ. У нас міцна та щаслива родина, де кожен поважає та максимально підтримує один одного. Мої основні життєві принципи – чесність та справедливість у всьому.
Закінчила Жовтоводський промисловий технікум за спеціальністю «економіка підприємства», кваліфікація молодший спеціаліст-економіст. Згодом здобула вищу освіту в ІП «Стратегія»: спеціальність «облік та аудит», кваліфікація «спеціаліст з обліку та аудиту».
Розпочала трудову діяльність на ДП «СхідГЗК» у 1998 році робочою теплиць ділянки підсобного тепличного господарства ГМЗ. З 1998 по 2008р. працювала прибиральником виробничих приміщень ГМЗ, старшим інспектором режимно-секретного відділу заводу, економістом 2 категорії відділу економічної безпеки управління, бухгалтером-ревізором 1 категорії управління комбінату.
У 2008 році, працюючи у контрольно-ревізійному відділі управління комбінату бухгалтером-ревізором, була запрошена Борисом Миколайовичем Філіпповим на роботу до Східної об'єднаної організації профспілки на посаду головного спеціаліста з оздоровчої роботи та роботи з молоддю. А взагалі з профспілковою організацією я близько познайомилася у 2006 році, коли була обрана головою організації молоді.
З 2008 року і до сьогодні моя діяльність нерозривно пов'язана з профспілкою.
Працюючи на новій посаді, докладу всіх зусиль до того, щоб кожен працівник відчував підтримку профспілки у захисті своїх прав та відстоюванні інтересів.
Упевнена, що за ефективної співпраці адміністрації та профспілкової організації користь буде як для підприємства, так і для кожного окремого працівника.
Основне завдання на сьогодні – відновити стабільну роботу комбінату, повернути виконання умов колективного договору. Наші працівники гідні нормальних заробітних плат, їхньої своєчасної виплати. А найголовніше: вони мають бути впевненими у завтрашньому дні!
Побажаймо Ларисі Вікторівні, щоб усі намічені плани здійснилися!
Фото Тетяни Корсуновської
