Волонтерською діяльністю активно займаються працівники гідрометалургійного заводу ДП «СхідГЗК». Один із них – машиніст вагоноперекидача на дільниці здрібнювання та вилуговування цеху основного виробництва Михайло Дьома.
Він волонтер «зі стажем» - благодійною діяльністю займається кілька років. Долучався до проєктів, спрямованих на допомогу дітям, медичним закладам (під час пандемії коронавірусу), підтримку учасників АТО/ООС.
«Допомагаю у діяльності Благодійного фонду «Герда», який співпрацює з волонтерським центром «КЦ», - розповідає Михайло. – З перших днів війни ми намагалися допомогти укомплектувати тероборону та підтримати жовтоводців, які вирушали на передову. Особливо відчувався дефіцит специфічного спорядження: тепловізори, приціли, біноклі, тактичні медичні рюкзаки, ноші, турнікети тощо. (До речі, військові медики переконалися: використання турнікетів збільшує шанс на виживання пораненого у порівнянні зі джгутами). Коли оголошується збір коштів на ті чи інші потреби, то долучаються як містяни, так і наші земляки, які зараз живуть за кордоном.
Чимало жовтоводців служать у медротах. Тому від них ми отримуємо зворотній зв’язок – аналітику використання тих чи інших засобів, конкретні запити. Так, була потреба в імпортних протиопікових медпрепаратах. Вдалося вирішити питання».
Зараз на фронті перебуває кілька найближчих родичів Михайла. А він докладає зусиль, щоб бути максимально корисним у тилу. Робить чимало. Зокрема допомагає прийняти вантаж, отримати на пошті, розсортувати. Долучався до збору ліків для військових у перші дні війни, коли медикаменти за кілька годин зникли в аптеках і стали дефіцитом.
«Тоді був оголошений збір ліків серед населення, - згадує Михайло. - Хтось привозив самостійно, до когось треба було заїхати додому. Коли приїжджав за ліками, то приємно було бачити ветеранів ГМЗ, які від щирого серця віддавали запаси з домашньої аптечки для наших захисників.
Сортування фондового майна проходить на базі церкви «Живі води». Там я зустрічаю працівників ГМЗ, які плетуть маскувальні сітки. Люди приходять хоча б на годинку, дві, щоб зробити корисну справу. Жінки наших працівників організувалися шити термобілизну для військових. Хтось пече смаколики, в’яже шкарпетки, передає консервацію для відправки на фронт.
Окрема тема – допомога переселенцям. Ви не уявляєте, якими вони приїжджали у перші дні війни до нашого міста! Голі й босі… Я знаю родину, яка привезла свою дитину в одній білизні! Бо в них у будинку все згоріло, малечу просто вкрили рушником та завернули у військовий бушлат… Звісно, такі сім’ї потребували допомоги.
Пам’ятаю, як наш працівник ГМЗ організував усю рідню, в кого є діти: мовляв, швиденько збирайте все, з чого ваша малеча повиростала, та складайте у пакети – заїду, заберу. В результаті такого «рейду» по рідних наш колега назбирав кілька мішків одягу та взуття і привіз до волонтерського осередку, щоб допомогти переселенцям.
Було і таке: телефонує чоловік і каже: «Я готовий віддати свої палатки та спальні мішки. Приїжджаю, дивлюся – чудові спальники. Ринкова цін
а – кілька тисяч. А чоловік віддає від щирого серця. Каже: «Беріть, хлопцям зараз потрібніше. Я собі ще колись придбаю».
Волонтерство може бути непублічним або публічним. Зрозуміло, що люди роблять добрі справи за покликом душі та не вважають за потрібне це афішувати. На жаль, активне заняття волонтерством інколи викликає роздратування у деяких громадян. Наприклад, людина обрала такий напрямок благодійної діяльності, що їй доводиться діяти публічно (розміщувати оголошення про збір коштів на потреби військових, репостити інформацію про діяльність фондів, розповсюджувати фотозвіти з передової тощо). І деякі члени суспільства починають дорікати: «Щось ти такий активний, може в політику мітиш? Чи маєш якийсь особистий інтерес від такої діяльності?». Або пишуть якісь бридкі коментарі під постами про збір допомоги. Токсичні люди, на жаль, зустрічаються… І не всі волонтери витримують це цькування. Тому і у них трапляється «вигорання».
Що стосується мене, я зупинятися не збираюся! Найближча добра справа, у якій я братиму участь – привітання дітей соціально-незахищених категорій з новорічними святами. Добре, якщо до цього долучиться побільше небайдужих людей».
Фото надані М.Дьомою
