Щорічно 14 червня відзначається Всесвітній день донора крові і в такий спосіб висловлюють шану та вдячність донорам за їх благородну справу і порятунок життя людей.
З початком повномасштабного вторгнення в Україні в рази зросла потреба у донорській крові. «Донорська кров – це чиєсь врятоване життя, це наш внесок у Перемогу», – так вважають комбінатівці, які долучилися до донорського руху на Жовтоводському та Кіровоградському майданчиках підприємства. Серед працівників ДП «СхідГЗК» багато тих, хто здає донорську кров на системній основі, є серед них і Почесні донори України.
У ЦЛ КВПтаА – чимало донорів
Наталя Моря працює слюсарем контрольно-вимірювальних приладів ЦЛ КВПтаА ДП «СхідГЗК». До донорського руху долучилася ще під час роботи на шахті «Нова». Коли у 2016 році Наталя прийшла у в дружний колектив Центральної лабораторії контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, продовжила донатити кров та активно долучати до цього процесу колег.
- Вперше донором стала у 2010 році, - розповідає Наталя Моря. - Друзі попросили здати кров для вагітної. Виявилося, що це досить проста процедура, тому вирішила продовжити цей досвід. По-перше, це корисно для здоров’я. По-друге, в такий спосіб допомагаю тим, кому це потрібно. Потім почалася війна, і донорство стало ще більш затребуваним. З того часу постійно здаю кров. Усвідомлення того, що долучаюся до спасіння життя військових, надихає. У цьому році мені сказали, що я вже «виходжу» на Почесного донора України. Та це не головне, оскільки не є моєю метою. Важливо, що моя кров рятує життя інших.
Хочу відмітити, що після початку повномасштабного вторгнення приблизно вдвічі збільшилася кількість людей, бажаючих здати кров. Але потреба у крові та її компонентах постійно зростає, тому всіх запрошую долучатися до донорського руху. Я часто розповідаю про донорство колегам, знайомим, пропоную їм спробувати себе у цій ролі. Багато хто відгукується. Так, наприклад, в нашій лабораторії вже чимало донорів – Ольга Ільченко, Дмитро Лепеха, Ірина Стромило, Антоніна та Євген Луцькі, Світлана Приходько, Ірина Окулова, Костянтин Лобачов. Можливо, когось не назвала, відразу всіх і не згадаю. Багато колишніх колег з шахтного колективу зустрічаю на майданчику здачі крові.
На жаль, нині створені не дуже зручні умови для донорів. Потрібно відновити роботу відділення трансфузіології у нашому місті, де забір крові відбувався двічі на тиждень. Це було зручно, люди могли спланувати свій час, підлаштувати графік на роботі. А так багато хто з об’єктивних причин просто не може в день роботи виїзної бригади з Дніпра взяти участь у донації. Втім, якщо проблематично відновити роботу відділення, то хоча б упорядкувати приміщення для здачі крові, щоб люди, які безоплатно віддають свою кров, мали змогу зробити це в комфортних умовах. В такий спосіб влада висловить свою повагу до донорів.
Всіх колег по донації крові вітаю з нашим днем. А тим, хто замислюється над долученням до донорського руху, хочу сказати: не вагайтеся, долучайтеся. Допомагайте рятувати життя нашим хлопцям і дівчатам на фронті, і цивільним, які потрапили у біду.
Рідкісна група крові
Наталя Ланова прийшла на ДП «СхідГЗК» нещодавно, працює на ГМЗ секретарем керівника. До цього 32 роки віддала Жовтоводському водоканалу. Втім і на новому робочому місці вона продовжує активне громадське життя, одним з напрямків якого є донація крові.
- У донорському русі я з червня 2015 року, - розповідає Наталя Ланова. - Почалося все спонтанно. Почула рекламу по телебаченню, і чогось мені здалося, що маю долучитися до такої важливої справи. А цьогоріч 1 травня у мене була ювілейна – 40-ва здача крові. Тепер буду мати статус Почесного донора України.
Мене часто запитують, чи відчуваю я навантаження на організм через донацію. Можу сказати відверто: на початку, десь після третьої здачі крові, у мене знизився гемоглобін. Близько року була пауза, під час якої я поновила рівень цього білку в крові. Тепер у моєму раціоні постійно присутні продукти з вмістом заліза. Це допомагає тримати показник у нормі. До здачі крові обов’язково готуюся. Для впевненості перед донацією здаю аналіз крові на гемоглобін. Протягом тривалого часу здаю кров кожні два місяці, оскільки розумію, що вона рятує життя. У мене рідкісна 1 група з негативним резус-фактором. Окрім морального задоволення отримую від донації ще і користь для організму. Я гіпертонік, після здачі крові відчуваю себе чудово – падає тиск, покращується загальне самопочуття. Вважаю, що на стан здоров’я кожного донора ця процедура впливає позитивно – кров поновлюється, відповідно і покращуються всі її показники. Тому я всіх агітую долучатися до нашої донорської спільноти. Долучила і свого чоловіка. І ось що цікаво, під час донації з’ясувалося, що у нього дуже густа кров. Він вчасно звернувся до кардіолога і пройшов курс лікування. Зараз він служить в ЗСУ, тимчасово не здає кров, тому я доначу її за двох.
Прикро, що через закриття відділення трансфузіології процес здачі крові дещо ускладнено: доводиться чимало часу проводити у черзі, та й умови могли б бути кращими. Охочих здавати кров у місті багато. Коли раз на два місяці в місті протягом лише одного дня працює бригада з Дніпра, це велике навантаження і на донорів, і на медиків. При роботі стаціонарного відділення можна було б розподілити донорів у часі, і всім було б легше. А головне, на мою думку, можна було б заготовити більше крові та її компонентів, які так потрібні сьогодні нашим захисникам.
Напередодні Дня донора, усім донорам хочу побажати міцного здоров’я, щоб і надалі вони мали змогу бути причетними до такої благородної місії – віддавати свою кров для порятунку людей. І нехай цей поклик не згасає в їхньому серці.
Головне – порятунок життя
У В’ячеслава Буряка, слюсара-сантехніка дільниці з ремонту та господарського обслуговування ДП «СхідГЗК», своя історія.
- Розпочав здавати кров у 2011 році, - говорить В’ячеслав Буряк. - Дружина запропонувала піти, у мене перша група позитивна. Подумав, чому б і ні. Для здоров’я корисно, є можливість комусь допомогти та й додатковий день відпочинку зайвим не буває. Минуло близько шести донацій, і мені повідомили, що через певні обставини я можу здавати кров лише у Дніпрі. Звісно так далеко я не поїхав. Тому була пауза. З новин підприємства дізнався, що нині комбінатівці активно долучаються до здачі крові, адже її так не вистачає. Тому долучився до цієї ініціативи. В травні вперше після тривалої перерви здав донорську кров. Все пройшло добре. Планую і надалі активно здавати кров. Мені вистачить, а комусь врятую життя – і це головне!
Медики зазначають, що нині є високий попит на всі групи крові, тому активність кожного донора є важливою. Тому не вагайтеся, долучайтеся!
Довідково
Статус Почесного донора України може отримати людина, яка безоплатно здала 40 разових максимально допустимих доз крові або 60 разових максимально допустимих доз плазми крові.
