Професія, що потребує особливого таланту
Напередодні професійного свята бухгалтерів пресслужба ДП «СхідГЗК» поспілкувалася з представниками цієї професії, які працюють на Новокостянтинівській шахті.
Бухгалтерія НК шахти представлена невеликим жіночим колективом. Є у ньому працівники, які трудяться більше 15 років – це провідний бухгалтер Наталія Маркіна, бухгалтери Ірина Науменко, Ірина Донцова, Наталія Зелюнко. Є, так би мовити, і новенькі – з вересня минулого року тут працює Вікторія Брижата, нещодавно прийшли у колектив Тетяна Баранник і Наталія Москаленко. Але довше за всіх, з 1992 року, працює в бухгалтерії шахти її нинішній керівник Любов Андріївна Миргородська. На її очах будувалася шахта: спочатку це була дільниця, потім Новокостянтинівський рудник, потім ДП «Дирекція…», згодом шахта знову повернулася у склад ДП «СхідГЗК». «Ось так, сидячи в одному кріслі, маю повністю списану трудову книжку, - з гумором говорить Любов Миргородська. – І всі ці 32 роки відчуваю себе, як риба у воді. Бухгалтерія – це моє покликання. Вважаю, що обрала правильну професію у житті. Хоча обирала її несвідомо: у 18 років ніхто не мріє бути бухгалтером. Просто так склалася доля, і склалася дуже вдало. Закінчувала Центральноукраїнський національний університет, я магістр з обліку та аудиту. Твір на вільну тему мені написати складно, а от з цифрами у мене проблем немає – все мені тут зрозуміло, оперую ними легко, без проблем».
Бухгалтерія — це мистецтво, професія, що потребує від фахівця особливого таланту та дару бачити за цифрами складний світ економіки. З одного боку, це рутинна робота – ведення обліку, розрахунок і сплата платежів і внесків, фінансова звітність… З іншої сторони, ця професія дуже динамічна в плані змін у нормативно-правовій законодавчій базі країни. Тому бухгалтеру доводиться постійно навчатися – і керівнику, і підлеглим. Втім розвиватися Любові Андріївні до снаги. Вона вважає, що розвиток – це рух вперед, а рух – це життя. Тому, напевне, і обрала собі цікаве хобі – екскурсійні подорожі. Любов Миргородська об’їздила майже всю Україну - Крим, Карпати, Закарпаття, історичні місця Центру, Сходу та Півночі нашої держави. До повномасштабного вторгнення подорожувала іншими країнами. Їй подобається активний відпочинок, під час якого можна знайомитися з історією, культурою та традиціями різних народів.
Про своїх колег Любов Андріївна говорить з любов’ю та повагою: «Колектив дружний, в ньому завжди готові допомогти колезі. Всі завдання, які ставляться перед нами, виконуємо в повному обсязі. Дівчата творчо підходять до роботи, вміють працювати з усіма бухгалтерськими даними, постійно удосконалюють свою професійну майстерність, вивчаючи всі зміни, які вносяться до нормативно-правових актів. Одним словом, вміємо гарно і працювати, і відпочивати. Практично всі свята відзначаємо разом.
Як би важко нині не було, підбадьорює те, що Новокостянтинівська шахта розвивається, за нею – майбутнє підприємства. Сподіваюся, що таки дочекаюся, коли тут нарешті буде місто-сад. Коли я працевлаштовувалася на СхідГЗК, мені тоді було 28 років, О.Г. Меньшиков сказав: «Люба, ти розумієш, Новокостянтинівка – це наше майбутнє, тут обов’язково буде місто-сад. Я вірю в щасливе майбутнє України, вірю, що наші діти та онуки будуть жити краще за нас. Ми для цього робимо все від нас залежне. Таке у мене бажання і побажання з нагоди професійного свята – міцного всім здоров’я, добробуту та миру!»
На загальному фото – працівниці бухгалтерії Новокостянтинівської шахти. Зліва направо: Наталія Зелюнко, Ірина Донцова, Наталія Маркіна, Наталія Москаленко, Тетяна Баранник, Ірина Науменко. За столом - головний бухгалтер Любов Миргородська.
