24 липня 1951 року було підписано Постанову Ради Міністрів СРСР про створення Комбінату №9 на базі рудників ім. Першого травня та Жовта Ріка Міністерства чорної металургії.
1 серпня 1951 року на підставі вищезгаданої постанови створюється Комбінат №9 (п/я 28). Першим начальником Комбінату №9 було призначено Михайла Нестеровича Бондаренка.
Як все починалося
У листопаді 1942 року Державним комітетом оборони СРСР прийнято Постанову «Про видобуток урану». Вже наступного року розпочалася робота щодо пошуку урану по всій території СРСР. У 1946 році на двох невеликих рудниках Криворізького басейну – Жовторічанському та Першотравневому – у покладах магнітного залізняку було виявлено значні промислові запаси уранових руд.
На початок 50-х років поклади були вже розкриті невеликими експлуатаційними та допоміжними шахтами. Це дозволило відразу розпочати видобуток урану та отримати швидку віддачу.
Упродовж 50-х років на рудниках будувалися шахти «Вільхівська» і «Нова» та інші основні підрозділи: ЗЦ, АТГ, РМЗ, ЦПГДЛ, ЦЛ КВПтаА, ЦНДЛ.
60-ті – роки розквіту та розвитку Східного гірничо-збагачувального комбінату. Потужно розвивається його сировинна база, підприємство стає першопрохідцем у світі в галузі видобутку урану методом кислотного підземного свердловинного вилуговування. Створюється Центральна науково-дослідна лабораторія автоматики.
70-ті – роки модернізації та стабільності урановидобувного підприємства. Вводяться в експлуатацію нові структурні підрозділи: Смолінська та Інгульська шахти. Відкрито Новокостянтинівське родовище урану.
80-ті роки ознаменувалися етапом освоєння нових уранових родовищ і пуском сірчанокислотного виробництва.
Кінець 80-х-90-ті роки – період відносного спаду та застою у розвитку СхідГЗК. Це було пов'язано зі зміною політичної та економічної ситуації в СРСР, що призвели до змін геополітичної карти світу.
Наприкінці 90-х років Державна комісія України із запасів корисних копалин затвердила запаси Новокостянтинівського родовища.
За покладами урану це родовище є найбільшим у Європі та входить до першого десятка найбільших родовищ урану у світі, а тому є ключовим для розвитку не лише ДП «СхідГЗК», а й для всієї ядерної енергетики України.
Нелегкий шлях доводиться долати СхідГЗК. За ці роки вдалося досягти багато чого, але найголовніше досягнення – це сформований трудовий колектив зі своєю славною історією та традиціями, який створив сировинну базу уранової промисловості. І головне завдання нинішнього покоління комбінатівців – усе це зберегти та примножити.
