Молодіжний ядерний форум: погляд у майбутнє енергетики
З 20 по 22 червня на Рівненській АЕС проходив Молодіжний ядерний форум. Його організатором виступило Українське Ядерне Товариство за сприяння АТ «НАЕК «Енергоатом» та філії ВП «Рівненська АЕС».
Форум об’єднав понад 50 фахівців підприємств та установ, які дотичні до атомної галузі. ДП «СхідГЗК» представляли Анастасія Літвінова, аудитор відділу внутрішнього аудиту, та Дмитро Вознюк, начальник відділу організації фізичного захисту та технічного захисту інформації Служби фізичного захисту.
Учасники форуму відвідали Рівненську АЕС, споруди очищення добавленої води та навчально-тренувальний центр; взяли участь у психологічному тренінгу на тему «Людський фактор в атомній енергетиці». Центральним і найцікавішим етапом форуму став конкурс кейсових проєктів. Теми стосувалися розробки стратегій, спрямованих на розвиток атомної галузі України.
Подібні заходи сприяють налагодженню нових контактів серед молодих фахівців, обміну досвідом, генерації нових ідей для розвитку атомної енергетики.
Учасники форуму поділилися своїми враженнями.
Знайомтеся, Дмитро Вознюк
На ДП «СхідГЗК» працює з 2010 року. Наразі очолює відділ організації фізичного захисту та технічного захисту інформації Служби фізичного захисту. Закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості за спеціальністю «експлуатація та ремонт атомних електричних станцій». Вивчав управління реактором, турбінами та процесами, які в них відбуваються, і завдяки Молодіжному ядерному форуму нарешті побачив наживо те, про що свого часу читав у підручниках.
- Дмитро, участь у заходах такого формату була для вас вперше чи ви вже мали подібний досвід?
- У заході такого формату я вперше брав участь. Тому враження дуже потужні. Організація – на високому рівні: екскурсії, наукова складова, широке коло спілкування. Центральною подією форуму став захист презентацій інноваційних рішень за попередньо отриманими кейсовими завданнями.
Підготовка до нього розпочалася заздалегідь. Стартували ми ще 27 травня. Всіх учасників рандомно поділили на 6 команд, кожна мала окреме завдання. Куратори створили групи, куди запросили учасників своєї команди і оголосили кейсове завдання. Ми спілкувалися онлайн, напрацьовували матеріал, розподіляли теми в самому завданні. Всі свої пропозиції надсилали у чат. Одна людина їх обробляла та систематизувала. Через Zoom-платформу спілкувалися наживо, а потім на форумі вже зустрілися очно.
- За який напрямок відповідали ви?
- Наша група працювала над створенням міста-супутника біля нової АЕС. Нам потрібно було обрати майданчик та розробити концепцію міста. Тема була поділена на ключові кроки. З чотирьох запропонованих підтем я обрав інноваційну енергетику міста і виявився єдиним таким бажаючим, тому напрацьовував матеріал самостійно. Колеги працювали з іншими ключовими кроками – інфраструктура для життя та розвитку, стійкість та екологічність, мотивація жити та працювати у місті майбутнього.
- Чи складним виявилося для вас завдання?
- За відсутності досвіду, це було складно, але дуже цікаво. Так, для забезпечення енергетикою міста ми обрали ультракомпактний модульний реактор від Westinghouse. Це мало кілька переваг. По-перше, АЕС працює на об’єднану енергетичну систему, а місто не залежить від неї і забезпечує електроенергією себе самостійно. По-друге, я запропонував взяти реактор такої моделі, щоб мати змогу навчати молодь, оскільки це перспективний напрямок. Ми розмістили його в дослідницькій лабораторії на базі університету, щоб паралельно велася підготовка молодих фахівців. І на останок, це додаткове джерело фінансування – здійснення лабораторних досліджень, залучення ще більше наукової молоді. Проєкт вийшов цікавий, втім, на жаль, наша команда не виграла.
- Ви згодні з рішенням журі?
- Так. Серед учасників команди-переможниці були фахівці, що не перший рік працюють з темою, яку вони представляли у презентації – «Використання ядерних технологій в медицині» – дослідження в галузі радіаційної медицини. Їхній виступ був побудований на власному досвіді і розрахунках. Тому я цілком згоден з рішенням журі.
- Які були очікування від форуму, чи справдилися вони? Які враження залишилися?
- Враження неймовірні. Для мене особисто був дуже цікавим досвідом, який хотілося б повторювати неодноразово. Форум об’єднав людей різних професій – від робочого до начальника зміни АЕС. У кожного свої амбіції і бажання. Всі різні, у кожного свої амбіції і баження. І це круто.
- Що найбільше вразило?
- Найбільше вразила сучасність та чистота і міста, і підприємства. Все нове, що з’являється і може бути використано, одразу впроваджується в життя. Ми були на екскурсії у навчально-тренувальному центрі станції. Вразила потужна підготовка фахівців і захоплення людей своєю роботою. Навчання починається відразу після працевлаштування і не припиняється протягом років. Усі дуже відповідально до цього ставляться, навчання проходять всі – від слюсаря до генерального директора. В навчальному центрі є симулятор, який точно повторює пульт управляння атомною станцією. На ньому готують операторів станції, приймають іспити і видають відповідні ліцензії.
- Тобто можна сказати, що АЕС в надійних руках професіоналів.
- Так і є. У них дуже потужна підготовка. Навіть після 9 класу можна піти у місцевий фаховий коледж і по закінченню влаштуватися на станцію, а потім професійно зростати. Для цього на станції створено всі умови.
- Ви влилися у потужний рух Українського ядерного товариства, то тепер можете сміливо запрошувати у наші лави колег.
- Безперечно, я із задоволенням буду брати участь у нових проєктах, це дуже цікаво. Це надихає. Було дуже багато спілкування - і формального, і неформального. Тому закликаю молодь проявляти активність та долучатися до Українського ядерного товариства і брати участь у його заходах.
Знайомтеся, Анастасія Літвінова
На ДП «СхідГЗК» працює з 2020 року. Обіймає посаду аудитора відділу внутрішнього аудиту. Закінчила ІП «Стратегія» за спеціальністю «економіка підприємства». Учасницею Молодіжного ядерного форуму була вперше, і враження від заходу перевершили очікування Анастасії.
- Анастасія, поділіться своїми враженнями від участі у Молодіжному ядерному форумі УкрЯТ.
- Насправді я не очікувала якихось неймовірних емоцій. Можливо через те, що ще не доводилося раніше брати участь у форумах такого рівня. Втім після приїзду на місце і знайомства з учасниками форуму стало зрозуміло, що буде цікаво. Більш тісно ми спілкувалися у нашій малій групі, але дуже теплі відносини склалися з усіма учасниками форуму. Це була одна велика класна команда.
- Яке інноваційне рішення за попередньо отриманим кейсовим завданням шукали ви?
- Ми презентували дорожню карту розвитку повного ядерного циклу. Вона містила в собі етапи – від видобутку уранової руди до захоронення відходів. Розкриттям та науковим обґрунтуванням цієї підтеми якраз займалися ми з колегою по групі.
- У цьому ланцюжку є і наш СхідГЗК.
- Звичайно, саме я і розповідала про видобуток та виробництво уранового оксидного концентрату. Свою презентацію ілюстрували фотографіями ГМЗ, процесів виробництва УОК, які взяли у вільному доступі в інтернеті. Про науково-дослідні напрями розвитку програми доповідав наш молодий колега, який в цьому напрямку захистив кандидатську дисертацію, і використав при підготовці кейсу частину своєї наукової роботи. Вивчали ми і питання інвестицій для енергоринку, можливі джерела фінансування, а також мотиваційні питання та кадрове забезпечення. Журі відзначило нашу командну роботу та презентацію і зацікавилося змістом проєкту.
Цікаво було послухати проєкт про місто майбутнього, який представляла команда за участю Дмитра Вознюка. Несподіваною була пропозиція журі розташувати автошляхи під містом, щоб розвантажити наземну частину для пішоходів, велосипедистів та електротранспорту.
Загалом всі проєкти були доволі цікавими, а атмосфера просто чудовою.
- Чим для вас особисто був корисний форум, і що залишило найбільше враження?
- Вразило те, як вісім зовсім незнайомих людей віком від 20 до 40 років можуть швидко об’єднатися в команду та видати потужний результат за дуже короткий проміжок часу. Для мене це був колосальний досвід. Дуже хотілося б його повторити. Просто відбулося перезавантаження свідомості – зміна картинки, зміна обстановки, кола спілкування. Побачила інший підхід до роботи, до людей. Мене вразило, як на самій станції ставляться до тих, хто не є професіоналом у вузькій виробничій темі. На всі питання, які нас цікавили, давали ґрунтовні зрозумілі відповіді. Створювалася атмосфера повної гармонії, в якій ми відчували себе на рівних з професіоналами високого ґатунку.
З учасниками команди ми обмінялися контактами для подальшого спілкування. В загальній групі МЯФ продовжуємо обмінюватися інформацією.
- Напевне вже будуєте якісь плани на майбутнє?
- Дуже хочеться піднімати імідж нашого підприємства, популяризувати його на загал. На жаль, стикнулася з таким фактом, що здебільшого молодь на атомних станціях майже нічого не знає про наш комбінат та його специфічну діяльність. Потрібно збільшувати нашу присутність на подібних потужних зібраннях та заявляти про себе. І це має бути не дві особи, а більше, щоб гідно представляти наше унікальне підприємство. Це дуже важливо, адже ми знаходимося на початку ядерного циклу, і наша діяльність напряму впливає на енергетичну незалежність країни.
P.S. Учасники від ДП «СхідГЗК» висловлюють вдячність голові відокремленого підрозділу УкрЯТ на базі ДП «СхідГЗК», голові ППО підприємства Олександру Сорокіну за сприяння в організації поїздки на Молодіжний ядерний форум.
Запрошуємо всіх долучатися до активної роботи Українського ядерного товариства. З усіма організаційними та поточними питаннями щодо діяльності звертатися до Тетяни Гожуляніної, контактний телефон: 095-234-80-91.
Докладніше про роботу Українського ядерного товариства можна дізнатися за посиланнями:
Фото Рівненської АЕС
