Костянтин Ліндт: Хочу побажати, щоб наступний День хіміка ми зустрічали під мирним небом
Напередодні Дня хіміка пресслужба ДП «СхідГЗК» поспілкувалася з заступником директора з виробництва Дніпродзержинського хімічного заводу підприємства Костянтином Ліндтом, який розповів про роботу ДХЗ в непростих умовах воєнного стану, труднощі та здобутки колективу. До речі, з цим виробничим майданчиком пов’язано понад 50 років професійної діяльності Костянтина Альбертовича, І це гідний поваги факт його трудового шляху.
- Костянтине Альбертовичу, розкажіть, будь ласка, яким був минулий рік для ДХЗ?
- І минулий 2025 рік, і початок 2026 року були достатньо складними. Серйозна проблема - неритмічне, несистемне забезпечення сировиною. Гафнієва сировина – це доволі специфічний продукт, який не видобувається десь окремо (скажімо, як уранова чи залізна руда, нафта, газ тощо). Гафнієва сировина для виробництва гафнію, сплавів, лігатури утворюється тільки на тих підприємствах, які випускають цирконій для атомної енергетики. А таких компаній у світі небагато: вони розташовані у США, Франції, Китаї, Індії та деяких інших країнах. Тож виникають складнощі у постачанні. І ми стикаємося з ситуацією, що просто не можна передбачити, коли буде поставлена сировина, скільки її буде, якої якості… Це викликає труднощі у формуванні виробничої програми. Адже програма – це не просто слова. Її виконання потрібно забезпечити реагентами, матеріалами, які слід замовити. За цим - фінансові питання.
- Робота в умовах воєнного стану, безумовно накладає свій відбиток на виробничу діяльність…
- Так. Ми працювали та продовжуємо працювати в умовах війни. На наш завод розповсюджувався графік погодинних відключень електроенергії. Було дуже складно організовувати нормальний виробничий процес в таких умовах. Доводилося зменшувати обсяг потужності, «жертвувати» окремими структурними підрозділами, щоб не загубити основне виробництво. Зокрема, у нас повністю було відсутнє опалення – і у виробничих цехах, і в заводоуправлінні. На ці кроки довелося піти, щоб не загубити виробництво, робочі місця і дохід підприємства. У 2026 році завод було включено до переліку критично важливих виробництв, і відключення припинилися.
Важливо, що, незважаючи на усі проблеми, завод завершив минулий рік з прибутком. У першому кварталі поточного року теж спрацювали з прибутком, виробнича програма виконується. Плануємо добре спрацювати і в другому кварталі. Стабільне забезпечення сировиною дозволить покращити показники.
Важливо, що наша продукція затребувана. І потреба в ній збільшилася, в тому числі, через війну. Є інтерес німецької компанії, яка закуповує сплав гафнію. Сподіваємося, що так буде і надалі.
- У період повномасштабного вторгнення на СхідГЗК існує проблема дефіциту кадрів. Яка ситуація з кадровим забезпеченням на ДХЗ?
- Велика кількість наших працівників – люди пенсійного віку. Вони є основою виробництва, мають потужний досвід та заслуговують на вдячність та повагу.
Безумовно, для активного розвитку підприємства в колективі мають бути як досвідчені працівники, так і молодь, якій вони передають свої знання. Як ми можемо залучати молодь на підприємство? В першу чергу людину приваблює рівень зарплати. На жаль, цей показник у нас не на висоті. Тому підвищення рівня заробітної плати, яке нещодавно анонсувало керівництво комбінату, це важливо.
- Костянтине Альбертовичу, озираючись на минуле, чи задоволені Ви, що пов’язали професійне життя з хімією?
- Перед вступом до інституту я довго не міг зробити вибір: фізика чи хімія. У ті роки це були, можна сказати, «модні науки». Про якісь великі перспективи у юнацькому віці я не замислювався. Вступив на фізико-технічний факультет, спеціальність «Хімічні технології рідкісних та розсіяних елементів». Навчався з цікавістю та задоволенням. Ось уже 51 рік я працюю на проммайданчику колишнього виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод». І жодного разу я не розчарувався у хімії. Мені важко уявити своє життя без цієї роботи…. Навіть вдома не можу відірватися від неї: генеруються думки, ідеї, будуються плани…
- Що бажаєте колегам з нагоди професійного свята?
- Вітаю колектив ДХЗ та всіх працівників СхідГЗК, які пов’язали своє життя з хімією! Хочу побажати, щоб наступний День хіміка ми зустрічали під мирним небом! Адже не може бути нормального розвитку науки, виробництва, коли триває війна… Щиро бажаю, щоб ми займалися мирною працею та були спокійні за дітей, онуків, рідних.
Під час війни ми на практиці переконалися, що атомна енергетика є потужною складовою енергетики нашої держави. І, беручи до уваги, що в Україні є уранові родовища, а також цирконієві, ми маємо повернутися до тих програм, які напрацьовувалися ще багато років тому. Коли закінчиться війна, потрібно реанімувати такі програми. Я вважаю, що атомна енергетика має бути базовою енергетикою в Україні – потужній індустріальній державі. І справедливим є гасло «Атомна енергетика – це енергетика майбутнього». Тож потрібно докласти максимум зусиль, щоб паливо для цієї енергетики вироблялося в Україні.
