Гідрометалургійний завод СхідГЗК – один із ключових виробничих підрозділів підприємства, стратегічна продукція якого є підсумком роботи всього підприємства. Сьогодні колектив ГМЗ працює над виконанням виробничої програми, модернізацією виробництва та підвищенням його ефективності. Про першочергові завдання та перспективи розвитку – у нашій розмові з директором ГМЗ Сергієм Головіним.
- Сергію Миколайовичу, Ви очолили завод у непростий для підприємства час. Які першочергові завдання ставите перед собою та колективом, і що, на Вашу думку, є запорукою їх успішного виконання?
– Під час війни економіка України переживає непрості часи, і наше підприємство не є винятком. Але продукція заводу є затребуваною і стратегічно важливою як сьогодні, так і для післявоєнного розвитку України.
Якщо говорити про завод, то його важко розглядати окремо, адже наша робота напряму залежить від темпів та об’ємів видобутку руди. Це єдиний виробничий ланцюг: видобуток руди, її переробка і випуск готової продукції. Тому наша основна проблема сьогодні криється у недостатніх обсягах руди, яка надходить з шахт підприємства. Через це завод змушений працювати циклічно. Втім це об'єктивні причини. Нині на шахтах ведеться потужна робота в цьому напрямку, і я переконаний, що ситуація має налагодитися.
Ще одне важливе питання – виробництво сірчаної кислоти. Сірчанокислотний цех потребує серйозної модернізації. Ми розглядаємо два варіанти: відновлення існуючих потужностей або придбання нової сірчанокислотної установки. Зараз активно працюємо над останнім питанням, проводимо наради, ведемо перемовини із закордонними компаніями. Паралельно опрацьовуємо й варіант можливості здійснення капітального ремонту наявного обладнання.
Серед першочергових завдань також капітальні ремонти покрівель і фасадів виробничих будівель заводу, ремонти та модернізація обладнання цеху основного виробництва. Поточні ремонти виконуємо систематично, але окремі потужні механізми, зокрема млини, вже потребують ґрунтовного оновлення, і над цим зараз працюємо.
Окремий напрямок – оптимізація витрат. Насамперед за рахунок зменшення енергоспоживання, адже саме енергоносії становлять найбільшу частку собівартості готової продукції. Маємо багато ідей, які зараз опрацьовуємо, щоб підготувати конкретні пропозиції та реалізувати їх.
– Попри всі виклики, які перспективи розвитку Ви бачите для гідрометалургійного заводу та його колективу?
– Перш за все – це виконання тих завдань, про які йшлося вище. Найперше – вийти на номінальну потужність заводу. Тим більше, що кваліфікація і потенціал працівників заводу це дозволяють. Сьогодні ми працюємо значно нижче своїх можливостей, а наше завдання – майже вдвічі збільшити обсяги виробництва. Адже ми володіємо специфічною технологією, і це дає нам хороші перспективи розвитку. Це питання вже неодноразово обговорювалося на рівні керівництва підприємства, яке добре розуміє важливість таких перспектив та сприяє їх реалізації.
Не менш важливим і дуже актуальним залишається питання щодо рівня заробітної плати. Сьогодні вона не відповідає складності та унікальності роботи, яку виконують працівники заводу. Вважаю, що вирішення цього питання напряму пов’язане з оптимізацією виробництва, зниженням енергоспоживання та підвищенням ефективності роботи заводу.
– Напередодні Дня металурга що б Ви хотіли побажати працівникам заводу, ветеранам виробництва та їхнім родинам?
– Сьогодні хочу подякувати всім заводчанам – і працівникам основного виробництва, і тим, хто своєю працею забезпечує його роботу.
Найперше бажаю всім мирного неба, якнайшвидшого завершення війни, Перемоги Україні. Нехай у кожній родині все буде гаразд, щоб дочекалися своїх рідних з фронту живими і здоровими.
Працівникам і ветеранам – витримки, добробуту та впевненості у завтрашньому дні. А нашому підприємству – стабільної роботи, розвитку та нових перспектив.
