Атомна енергетика у питаннях та відповідях
Настав час у нашій традиційній рубриці дати відповідь на питання: «А що відбувається з ядерним паливом після його вивантаження з реактора?»
Що відбувається з ядерним паливом. Ядерне паливо в процесі виконання своєї основної функції піддається відповідним хімічним перетворенням. ВЯП (відпрацьоване ядерне паливо) - це паливо, опромінене в активній зоні реактора. Порівняно зі свіжим паливом, у його сполуці менше урану-235 (оскільки він вигорає), зате накопичуються ізотопи плутонію, інші трансуранові елементи, а також уламки, або продукти розподілу – ядра середніх мас. Із часом змінюються також і фізичні характеристики конструкційних матеріалів. Після вилучення тепловидільних збірок, вони стають функціонально непридатні для нормальної роботи реактора і підлягають видаленню з нього.
Як вилучається паливо з реактору, як зберігається. Приблизно за трирічний термін експлуатації накопичені уламки розщеплення починають значно зменшувати ефективність ланцюгової реакції. Тому раз на рік необхідно замінити приблизно одну третину тепловидільних збірок. Після вилучення з реактора відпрацьоване ядерне паливо зберігається під водою у великому бетонному сховищі – басейні витримки, облицьованому нержавіючою сталлю. Ця операція виконується за допомогою спеціальної перевантажувальної машини. Тільки після 4-5 років такого зберігання стає можливим його вивезення із майданчика АЕС. Перевезення ВЯП здійснюється переважно залізничним транспортом із застосуванням особливих заходів безпеки в спеціальних транспортних контейнерах. Все це гарантує дотримання вітчизняних і міжнародних вимог, нормативів з усіх видів захисту, технологічного, фізичного, ядерного та радіаційного.
Методи зберігання відпрацьованого палива в Україні. Сучасний стан науки та техніки не дозволяє зробити остаточні висновки щодо подальшого поводження з ВЯП, тому у світовій практиці застосовується кілька підходів для вирішення зазначеного питання:
- переробка - існують два види переробки: місцева чи в інших країнах.
Місцева переробка – передбачає переробку ВЯП для видобутку із нього компонентів та речовин, використання яких економічно доцільне (Великобританія, Індія, Росія, Франція, Японія). Переробка в інших країнах – передбачає переробку ВЯП з поверненням високоактивних відходів до країни-власника ВЯП (Болгарія, Нідерланди, Швейцарія);
- захоронення – передбачає витримку ВЯП і його захоронення в глибоких геологічних формаціях (США, Фінляндія, Швеція);
- відкладене рішення – передбачає довгострокове зберігання ВЯП, що дає можливість прийняти рішення стосовно подальшого поводження з ВЯП, беручи до уваги майбутні технології та економічні чинники. Шлях відкладеного рішення обрали такі країни як Аргентина, Данія, Іспанія, Канада, Литва, Німеччина, Норвегія, Південна Корея, Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія, Хорватія.
Враховуючи, що у складі ВЯП міститься 97% ядерних матеріалів, які можуть бути ефективно використані в реакторах наступного покоління (швидкі реактори) або в реакторах та системах з підвищеними розмножуючими властивостями (реактори на тяжкій воді), Україна дотримується підходу «відкладеного рішення».
Одним з методів зберігання відпрацьованого палива є метод сухого зберігання в бетонних контейнерах – найбільш практичний, ефективний, рентабельний метод, який відповідає специфічним потребам кожної АЕС. Цей метод зберігання ВЯП є екологічно безпечним та надійним.
Сухе сховище відпрацьованого ядерного палива – спеціальний бетонний майданчик, на якому розміщено контейнери з ВЯП, які забезпечують сухе, герметичне та безпечне зберігання паливних збірок. Згідно з проектом ВЯП може зберігатися в контейнерах до 50 років у несприятливих кліматичних умовах до часу його подальшої переробки чи захоронення.
Запорізька АЕС перша і поки єдина АЕС в Україні, яка має сухе сховище ВЯП. Система сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива, що використовується на ЗАЕС, умовно розділена на три зони: завантаження; транспортування; зберігання.
Призначення зони завантаження – безпечне завантаження відпрацьованих тепловидільних збірок (ВТВЗ) до кошика, виконання транспортно-технологічних операцій з герметизації, дренування, вакуумної сушки та заповнення багатомісного герметичного кошика гелієм, а також завантаження БГК до вентильованого бетонного контейнеру. Зона завантаження знаходиться безпосередньо в реакторних відділеннях енергоблоків.
Зона транспортування являє собою мережу шляхів, якими здійснюється доставка ВКЗ-ВВЕР до зони зберігання спеціально призначеним для цього транспортером-контейнеровозом.
Зона зберігання – призначена для безпечного зберігання ВКЗ-ВВЕР не менш ніж 50 років. До зони зберігання входить майданчик зберігання, утворений залізобетонною плитою, призначеною для установки ВКЗ-ВВЕР. Зона зберігання має самостійний контур фізичного захисту.
Загалом комплекс сухого зберігання ВЯП розрахований на 380 вентильованих контейнерів зберігання, що можуть вмістити понад 9000 ВТВЗ.
А що робити іншим вітчизняним АЕС? Будується ЦСВЯП! Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) — призначене для тривалого зберігання (100 років) ВЯП з діючих енергоблоків РАЕС, ХАЕС та ЮУАЕС. Для зберігання ВЯП використовуватиметься технологія поверхневого «сухого» зберігання із застосуванням двобар’єрної системи ізоляції ВЯП від навколишнього середовища, що забезпечується обладнанням спеціально спроектованих інженерних систем контейнерного типу. Будівництво розпочалось 9 листопада 2017 року у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. На початку грудня 2018 року на території Рівненської АЕС було продемонстровано спеціальний потяг, яким перевозитимуть відходи до сховища, протестовано перевантажувальний контейнер HI-TRAC 190. Після завантаження контейнер вирушить у сховище в Чорнобильській зоні. Контейнер має 3 метри у довжину та важить 84 тонни. Зі станції до сховища контейнер транспортуватимуть на залізничній платформі, побудованій спеціально для цих цілей. Від випадкових зіткнень її захистить «пом'якшувальний» вагон, а сам потяг буде під контролем воєнізованої охорони. Перший контейнер з паливом за такою технологією заплановано відправити у чорнобильське сховище навесні 2020 року.
Підготувала Олена Малоок.
Группа СДТУ справляется с поставленными задачами
Для обеспечения надежной и бесперебойной работы систем электроснабжения комбината коллектив энерголаборатории ЦЛ КИПиА выполняет работы по четырем направлениям: высоковольтные испытания и измерения, релейная защита и автоматика, системы диспетчерского оборудования и телемеханики, автоматизированные системы учета электроэнергии.
Сегодня хочется остановиться на группе СДТУ, которую в прошлом году возглавил инженер по наладке и испытаниям Андрей Викторович Грищук. Пришел он в лабораторию в 2001 году молодым специалистом. Начал трудовую деятельность учеником электромонтера. В процессе работы повышал свою трудовую квалификацию, получил высшее образование. В итоге был переведен на должность мастера, а затем инженера и руководителя группы. Сейчас уже сам передает свои знания молодому поколению. Под руководством А.В.Грищука группа занимается обслуживанием устройств телемеханики, тиристорных возбудительных устройств синхронных электродвигателей, а также шахтных тяговых подстанций и всегда справляется с поставленными задачами, обеспечивает безаварийную работу данного оборудования.
Евгений Мирченко, начальник Центральной энерголаборатории.
Ремонтники дают оборудованию вторую жизнь
Выпуск серной кислоты – процесс непростой, и в первую очередь потому, что дело сернокислотчики имеют с агрессивной средой. Это накладывает свой отпечаток на оборудование цеха. Поддерживать его в рабочем 
состоянии – дело чести работников ремонтно-механического участка СКЦ. Вот уже 17 лет слесарем здесь трудится Владимир Михайлович Мельничук, параллельно ведя токарные работы.
Задач у работников РМУ много, и качественное их выполнение требует опыта и сил. Для Владимира Михайловича, как он сам признается, ничего сложного в работе нет, ведь за плечами уже практически 40 лет стажа. Вместе с женой в Желтые Воды он переехал из Умани, где учился на токаря. Говорит, что в 80-х наш город многих привлекал своей красотой и уютом. Здесь молодая чета Мельничуков и начала строить свою семейную жизнь. Работа, даже самая сложная, Владимира Михайловича никогда не пугала. А заниматься любимым делом вдвойне приятно. «Люблю токарное ремесло, работать с металлом, когда из чего-то бесформенного получается деталь, которая так необходима для работы оборудования. Сегодня с высоты опыта для меня нет ничего сложного в работе, да и когда начинал, с трудностями не сталкивался – фортуна всегда на моей стороне», - с улыбкой говорит В.Мельничук.
На любом предприятии от ремонтников зависит стабильность производственного процесса. Это они дают оборудованию вторую, а порой и третью жизнь. На них возложена большая ответственность во время каждого пуска цеха. Коллектив РМУ СКЦ высокопрофессиональный, сплоченный и дружный, это и позволяет сернокислотному цеху работать, а коллективу сернокислотчиков – «давать» план.
Подготовила Татьяна Корсуновская.
Интересный опыт СевГОКа: работник сам формирует соцпакет
Работники ВостГОКа имеют возможность пользоваться рядом социальных благ, которые предоставляет предприятие и профсоюз. Правда, бывают претензии: «Почему моему коллеге выделили путевку, а мне – нет?», «По какому принципу выбирают людей для участия в тренингах, семинарах и других интересных мероприятиях, проводимых в разных городах?», «Я не знал, что планируется экскурсия…», «Я плачу профсоюзные взносы, но никакой пользы не получаю…» Избежать подобных вопросов и претензий позволяет изменение традиционных подходов. Например, внедрение прозрачного принципа распределения благ с учетом пожеланий конкретного работника. В этом плане интересен опыт наших соседей – криворожан. Там, на Северном ГОКе и других предприятиях компании «Метинвест» была внедрена программа «Мой выбор».
Работник получает право выбрать, какие блага он хочет включить в свой соцпакет на целый год. Каждому дается 100 баллов, которые он может распределить и «потратить» на свое усмотрение.
Например, бесплатный проезд к месту работы – это 30 баллов. Оплата мобильной связи в сумме 75 грн ежемесячно – тоже 30 баллов. Посещение базы отдыха «Ивушка» на Искровском водохранилище в летний период – 5 баллов. Дисконтная карта, позволяющая делать покупки и получать услуги в 19 партнерских магазинах, турфирмах, частных клиниках, салонах красоты и др. со скидкой от 5 до 50% - это благо «стоит» 5 баллов.
Среди других интересных опций, предлагаемых программой «Мой выбор»: поездки выходного дня (на о.Хортица, в Софиевский парк и другие места), посещение боулинга, ледового катка, кинотеатра, игровых центров, квест-комнат, медицинское страхование, спортивные занятия и много других привлекательных предложений.
«Увесистая» опция – это семейный отдых на Азовском море летом (предприятие владеет собственной базой «Бригантина» на Арабатской стрелке). На это придется потратить 50 баллов. Зато человек за полгода знает, что точно получит льготную путевку и может строить планы. Среди предложений программы и предоставление путевки ребенку в оздоровительный лагерь на море. Причем первая и последняя смена «стоят» 20 баллов, а вторая и третья – 30.
Востребованное предложение – изучение английского языка (30 баллов), тренинги личностного развития (10 баллов). Весьма привлекательная инициатива (30 баллов) – выплата именной стипендии в размере 800 грн в течение учебного года студентам (детям работников) по определенным профессиям при условии заключения трудовых отношений с предприятием на срок не менее 5 лет после окончания обучения.
Огромный плюс программы: ни один человек не скажет, что он обделен. Все, что работник выбирает – он гарантированно получит. Например, семейный человек может выбрать: отдых с детьми и супругой на море (50), медицинскую страховку (10), бесплатный проезд в рабочем автобусе либо предоставление проездного билета на городской транспорт (30), цикл тренингов личностного развития для детей (10).
Молодой работник может предпочесть, к примеру, такой набор: занятия во Дворце спорта (10); изучение английского языка (30); поездка выходного дня (30) – в нее разрешается брать 1 члена семьи или гражданского мужа/жену; оплата мобильной связи (30).
Повторимся, что все это действует в течение года. Важный момент: права работников, предусмотренные Колдоговором и КЗоТ, остаются неизменными, программа «Мой выбор» – это дополнение к ним.
Идею написания этого материала редакции «ТС» подали читатели, которые рассказали об интересном опыте криворожской компании. Теме формирования своего социального пакета был посвящен и один из сентябрьских выпусков газеты «Прогресс» (ЧАО «СевГОК»), из которого мы почерпнули подробности.
Уважаемые читатели – работники ВостГОКа! Интересно услышать ваше мнение по поводу новых подходов к предоставлению социальных благ. Если вам известно о полезном опыте других предприятий, мы с удовольствием опубликуем ваши письма и продолжим обсуждение важной темы. Возможно, это даст толчок к новым идеям и предложениям, которые можно озвучить при подготовке колдоговорных конференций.
Подготовила Елена Кубарева.
Казакова дача – осень-2019
28 сентября 2019 года уже традиционно в нашем городе проводились вело-соревнования кросс-кантри «Казакова дача». Наша команда организаторов - Ростислав Мищенко, Дмитрий Нобелев, Андрей Горынин, Виктор 
Чередниченко, Андрей Коцаренко и его семья - провели огромную работу по подготовке ивента и привлечению спонсоров.
Сами же соревнования проводились при поддержке исполкома Желтоводского городского совета, представителем выступила Елена Лауда. Генеральный спонсор соревнований - ГП «ВостГОК», спонсорами стали ООО «ХАДО» (Харьков), ТД «ДОБРОБУТ», магазин «ЕВРОПА +», ООО «Позитрон GmbH», ТМ «ЗДОРОВА ВОДА», мото-вело клуб «Юбилейный», магазины «МАКИТА», «Бекон» (Желтые Воды), компания «NUTREND» (Днепр).
В этом сезоне было зарегистрировано 48 участников из Желтых Вод, Кривого Рога, Днепра, Никополя, Вольногорска, Александрии, Кременчуга, Каменского, Черкасс, Покрова и др.
Как и обычно участники соревновались в категориях: «Мужчины (любители)», «Девушки (любители)», «Мужчины (элита)», «Девушки (элита)», «Мастера 40+», «Мастера 50+». По достоинству была оценена и сама трасса, в которую было вложено много сил и энергии. Новые элементы очень понравились гостям мероприятия.
По итогам места распределились таким образом:
- категория «Мужчины (любители)»: 1 место - Сергей Паршин (Кривой Рог), 2 место - Вячеслав Римша (Никополь), 3 место - Максим Красных (Днепр);
- категория «Девушки (любители)»: 1 место - Дарья Жук (Каменское), 2 место - Наталья Лаврухина (Желтые Воды), 3 место - Виктория Губко (Никополь);
- категория «Мужчины (элита)»: 1 место - Павел Кашуба (Каменское), 2 место - Дмитрий Казаков (Донецк-Днепр), 3 место - Дмитрий Мартынюк (Кривой Рог);
- категория «Девушки (элита)»: 1 место - Катя Франк (Каменское), 2 место -
Алена Литвищенко (Днепр), 3 место у автора этих строк;
- категория «Мастера 40+»: 1 место - Альберт Еренков (Днепр), 2 место - Владимир Иванов (Покров), 3 место - Александр Брюханов (Днепр);
- категория «Мастера 50+»: 1 место - Эдуард Киценко (Шебекино), 2 место - Виталий Турбаевский (Александрия), 3 место - Евгений Виндерских (Днепр).
Хотим выразить благодарность спонсорам, гостям и всем, кто помогал на соревнованиях, а также работникам кухни. Огромное спасибо нашим друзьям из Вольногорска Фединой Ирине и Александру за помощь в регистрации и за работу в городке, а также замечательному ведущему Валерию Сиротюку - за проведение мероприятия.
Вся информация о соревнованиях и фото находятся на сайте http://bikeportal.org.ua. Ждем встречи весной на мероприятии «Казакова дача».
Подготовила Светлана Чередниченко, фото автора.
